Норбер Генетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:29, 17 вересня 2019, створена LastStep (обговорення | внесок) (уточнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норберт Генетт
Norbert Gœneutte
Худ. Марселен Дебюте́н, портрет Норберта Генетта, 1876, Музей Фіцвільяма.
При народженніNorbert Gœneutte
Народження23 липня 1854(1854-07-23)[1][2][…]
Париж, Франція[1]
Смерть9 жовтня 1894(1894-10-09)[4][1][…] (40 років)
 Овер-сюр-Уаз[1]
(туберкульоз)
НаціональністьФранція Франція
КраїнаФранція
Жанрпобутовий жанр, пейзаж, портрет, натюрморт
НавчанняПариж
Діяльністьхудожник, графік, ілюстратор, митець
Напрямокреалізм, імпресіонізм
Роки творчості1874–1894
ВчительIsidore Pilsd, Henri Lehmannd і Марселен Дебутен
ТвориCrépuscule du soir. Retour des champsd, La Soupe du matind і Doktor Paul Gachetd
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Тейт, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Musée Blanche Hoschedé-Monetd, Національна галерея, Балтиморський музей мистецтв, Художній музей Мілвокі, Далласький музей мистецтв, Музей д'Орсе, Музей Вальрафа-Ріхарца і Print Collectiond[6]
CMNS: Норбер Генетт у Вікісховищі


Норберт Генетт ( фр. Norbert Gœneutte 1854, Париж — 1894, Овер-сюр-Уаз ) — французький художник імпресіоніст, графік, ілюстратор.

Життєпис

Народився в Парижі в будинку власного батька. Родина була заможною, що сплатила навчання у ліцеї Кондорсе. Був старшим сином в родині, де було шестеро дітей. Батько помер 1871 року. Норберт переконав мати, що не бажає бути ані військовим, ані чиновником, і подався у Школу красних мистецтв у Парижі. Його керівник у школі - художник Ісідор Пілз. По смерті Пілза він фактично покинув школу і почав життя богемного художника. Вештався паризькими кафе і ресторанами, зустрів декількох паризьких художників, серед котрих були Едуар Мане та Марселен Дебютен. Останній створив портрет-малюнок 22 - річного Норберта. Мав власну художню студію в кварталі Монмартр.

Почалися пошуки власних тем у живопису. Він пробував писати в стилі академізму чи модного оріенталізму, створив декілька портретів представників батьківської родини, знайомих та приятелів.

Приятельство і вливи імпресіоністів

Серед його знайомих низка паризьких художників, відомих пізніше як французькі імпресіоністи — Клод Моне, Едгар Дега, Каміль Піссарро. Мав приятельські стосунки з Ренуаром і був одною з чоловічіх моделей для його картини «Бал в Мулен де ла Галетт».

Імпресіоністам не пощастило і вони важко пробивалися до офіційного визнання і слави, котрі здобули практично наприкінці життя. Норберт Генетт, що мав помітний вплив на власну художню манеру від картин і сюжетів імпресіоністів, навпаки, подолав конкурсне журі і брав участь у Паризькому салоні, практично щорічно. Дебют у Паризькому салоні відбувся ще 1876 року. Це було офіційне визнання художника буржуазним суспільством і надало тому право продавати в Парижі власні твори.

Графічне надбання

Приятельські стосунки із художиком-графіком Марсленом Дебютеном наблизили і Норберта Генетта до опанування графічних технік. Відомо, що він володів техніками офорту, суха голка, акватінта, меццо-тінто, робив малюнки, пастелі, акварелі. Після нього залишилась велика кількість графічних творів, частка як ілюстрації до паризьких журналів і книг : декільа папок з малюнками, пастелі і акварелі, двісті (200) офортів, сім літографій і низка гравюр у техніці суха голка. Був членом Товариства аквафортістів, пізніше — членом Паризького товариства художників-графіків, брав участь від товариства у виставках перш за все офортів.

Творчі подорожі

За фінансової підтримки заможного брата створив низку творчих подорожей, відвідав Західну Францію, Бельгію, Антверпен і Роттердам , Венецію у Італії. Привіз звідти низку краєвидів міст і пейзажів. Вони почали переважати у його творчості. Норберт Генетт ставав переважно художником жінок і побутових картин з дріб'язкими, незначущими сюжетами.

Хвороба і смерть

Він почав хворіти і дедалі більше. У нього знайшли туберкульоз з ускладненнями. 1891 року лікар Поль Гаше діагностував недостатність легенів. 1891 року Норберт Генетт перебрався до містечка Овер-сюр-Уаз, аби бути ближче до лікаря. Він помер у сорок років від ускладнень хвороб і був похований на цвинтарі міста Овер-сюр-Уаз, де свого часу був похований і художник Вінсент ван Гог.

Вибрані твори

« Бульвар Кліші взимку, Париж», 1876 р.
  • «Шляхетна публіка на площі Кліші, Париж», 1875 р.
  • « Бульвар Кліші взимку, Париж», 1876 р.
  • «Нудьгуючі дами на набережній»
  • «Маленька неприємність у кафе»
  • «Шляхетна пані на узбережжі», приватн. збірка
  • «Салон у японському стилі»
  • «Художник Федерік Самуель Корде»
  • «Суп для бідноти зранку»
  • «Жан Біго у дитинстві»
  • «Шляхетна пані на балконі»
  • «Міст Європи біля вокзалу Сент Лазар, Париж», варіанти
  • «Юнаки з човником на ручаї»
  • «Банька малому Жану Жерару», 1889, приватн. збірка
  • «Портрет доктора Гаше», 1891 р.

Галерея вибраних картин

«Суп для бідноти зранку», 1880, Люксембурзький палац, Сенат Франції
  • «Нудьгуючі пані на узбережжі, Гавр», 1887, приватна збірка
    «Нудьгуючі пані на узбережжі, Гавр», 1887, приватна збірка
  • «Шляхетна публіка на площі Кліші, Париж», 1875
    «Шляхетна публіка на площі Кліші, Париж», 1875
  • «Шляхетна пані на узбережжі», приватна збірка
    «Шляхетна пані на узбережжі», приватна збірка
  • «Міст Європи біля вокзалу Сент Лазар», варіант 1888 р., Художній музей Балтимор
    «Міст Європи біля вокзалу Сент Лазар», варіант 1888 р., Художній музей Балтимор

Джерела

  • Norbert Goeneutte. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band XIV, E. A. Seemann, Leipzig 1921, S. 307.
  • Gilbert de Knyff: L'art libre au XIXe siècle ou la vie de Norbert Goeneutte, Paris 23 juillet 1854 - Auvers-sur-Oise 9 octobre 1894. Mayer, Paris 1978.
  • Christophe Duvivier (Hrsg.): Norbert Goeneutte, 1854–1894. Ausstellungskatalog, Musée Tavet-Delacour, Pontoise 1994, ISBN 2-905199-34-2.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Норбер Генетт

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #161106099 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Norbert Goeneutte — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Norbert Goeneutte
  6. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/402939

Див. також

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Норбер_Генетт&oldid=26116397