Шумейко Григорій Григорович

Григорій Григорович Шумейко
рос. Григорий Григорьевич Шумейко
Народження	12 грудня 1923(1923-12-12) Стерлітамак (Башкирія)
Смерть	1 травня 1977(1977-05-01) (53 роки) Київ
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	танкові війська
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1941–1977
Партія	КПРС
Звання	Полковник
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Григорій Григорович Шумейко (рос. Григорий Григорьевич Шумейко; * 12 грудня 1923, Стерлітамак — † 1 травня 1977, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, у роки німецько-радянської війни командир взводу 50-ї гвардійської танкової бригади 9-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту, гвардії лейтенант.

Біографія

Народився 12 грудня 1923 року в місті Стерлітамаку Башкирії в селянській сім'ї. Росіянин. Член КПРС з 1944 року. Закінчив вісім класів середньої школи. Жив у Краснодарському краї, в селищі Кубань Гулькевицького району. Закінчив 8 класів.

У жовтні 1941 року призваний в ряди Червоної Армії. У боях німецько-радянської війни з листопада 1942 року. У 1944 році закінчив Сталінградське танкове училище. Воював на 1-му Білоруському фронті.

Відзначився при звільненні Польщі. 18 січня 1945 року в районі міста Плоцьк на чолі групи з п'яти танків Г. Г. Шумейко був направлений в тил противника для розвідки і захоплення переправ через річку Віслу. Опинившись у вогняному мішку, танкісти зайняли кругову оборону і в дводенному бою розстріляли три протитанкові батареї противника, після чого покинули підбиті машини і вийшли з оточення.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлену мужність і героїзм в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії лейтенанту Шумейко Григорію Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5925).

Після війни Г. Г. Шумейко продовжив службу в Радянській Армії. У 1945 році він закінчив Ленінградську вищу офіцерську школу, в 1966 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе. Полковник Шумейко Г. Г. був начальником кафедри і факультету Київського вищого танкового інженерного училища.

Файл:Шумейко.jpg

Надгробок Шумейко Г. Г. на Лук'янівському військовому цвинтарі

Помер 1 травня 1977 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.

В селищі Кубань встановлене погруддя Героя.

Література

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.);
• Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.(рос.)