Комітет державної безпеки (Болгарія)
| Комітет державної безпеки | |
|---|---|
 | |
| Тип | спецслужба[d] |
| Засновано | 1925 |
| Розпущено | 1990 |
| Країна |
.svg){kind=small} Болгарія |
| Штаб-квартира | Софія |
Комітет державної безпеки (болг. Комитет за държавна сигурност) або ДС, КДС — орган виконавчої влади в Народній Республіці Болгарії, який поєднував спецслужби та політичну поліцію.
Структура
- Перше головне управління — зовнішня розвідка. Наступник з 1990 року — Національна служба розвідки
- Друге головне управління — контррозвідка. Нині — Національна служба безпеки
- Третє управління — військова контррозвідка
- Четверте управління
- П'яте управління — безпека й охорона (УБО), забезпечувало охорону вищих чиновників та керівників БКП. Нині — Національна служба охорони.
- Шосте управління — внутрішня безпека та політичний розшук. У теперішній час — Головна дирекція з боротьби з організованою злочинністю. Включало такі відділи:
- Перший відділ — робота з інтелігенцією. Під його контролем перебували творчі союзи письменників, художників, журналістів, музикантів, перекладачів, кінематографістів.
- Другий відділ — робота зі студентами.
- Третій відділ відповідав за духовенство, євреїв, вірменів, білоемігрантів.
- Четвертий відділ спеціалізувався на організаціях турецьких та македонських націоналістів.
- П'ятий відділ засилав агентуру до нелегальних політичних партій.
- Шостий відділ стежив за комуністами, які виявляли маоїзм та антипартійну діяльність.
- Сьомий відділ відповідав за інформаційний аналіз.
- Центральна інформаційно-аналітична служба (у 1980-их роках — управління)
Співробітники
Комісія з розсекречування архівів, яка працювала після падіння режиму Тодора Живкова, показала, що до 10 % чиновників та підприємців сучасної Болгарії входили до числа співробітників (штатних і позаштатних) ДС. Найвідомішим розкритим випадком було досьє президента Болгарії Георгія Пирванова, який працював під псевдонімом Гоце[1].
Відомо багато генералів ДС: Бріго Аспарухов, Георгій Ламбов, Кірчо Кіров, Любен Гоцев, Тодор Бояджиєв.
Діяльність
ДС була потужною силовою структурою на службі БКП, що здійснювала політичні репресії в ході боротьби з «імперіалістичними шпигунами», «ворогами народу» й «ворогами партії». ДС відома тісними зв'язками з КДБ.
Однією з найважливіших задач болгарського КДБ у перші роки становлення комуністичної влади в країні була боротьба з горянами.
До числа подій, ініційованих та здійснених ДС, належать:
- Болгаризація помаків і турків;
- Убивство письменника-перебіжчика Георгія Маркова;
- Спроба убивства журналіста Владимира Костова.
Викликає суперечки участь болгарських спецслужб у замаху на римського папу Іоанна Павла II 1981 року.
Неодноразово висувались міжнародні звинувачення ДС в активній участі в контрабандній торгівлі зброєю, наркотиками, алкоголем, антикваріатом[2][3]
Голови
| # | ПІБ | Період |
|---|---|---|
| 1 | Димо Дичев | 1944-1949 |
| 2 | Іван Райков | 1949-1951 |
| 3 | Георгій Кумбалієв | 1952-1960 |
| 4 | Ангел Солаков | 1960-1969 |
| 5 | Мірчо Спасов | 1969-1973 |
| 6 | Григор Шопов | 1973-1990 |
Примітки
- ↑ http://www.comdos.bg/images/stories/reshenia/7.pdf[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Кои са на върха на пирамидата на скрития транзит (Bulgarian) . DarikNews.net. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.
- ↑ Как бяха създадени държавните канали за контрабанда (Bulgarian) . DarikNews.net. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.
Джерела
- Програма доступу до інформації
- Комісія з розкриття документів та оголошення приналежності болгарських громадян до КДС і розвідувальних служб Болгарської народної армії
- Белким се бяха гръмнали Іво Беров
- Відкритий лист Олі Рену
- Хто і як відкриває досьє у Східній Європі Радіо «Вільна Європа»
- Співробітники КДС у сучасних спецслужбах (квітень 2003)