Хлорамбуцил
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
 | |
|---|---|
Хлорамбуцил
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 4-[bis(2-chlorethyl)amino]benzenebutanoic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | 305-03-3 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C14H19Cl2NO2 |
| Мол. маса | |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 70–100% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 1,5 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЛЕЙКЕРАН™, «Екселла ГмбХ»,Німеччина UA/3396/01/01 21.09.2015-21/09/2020 |
Хлорамбуцил (англ. Chlorambucil, лат. Chlorambucilum — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є похідним азотистого іприту[1][2], та застосовується перорально.[1][2][3] Хлорамбуцил уперше синтезований дослідницькою групою під керівництвом Еверетта в США[4], та застосовується у клінічній практиці з 1957 року.[5]
Фармакологічні властивості
Хлорамбуцил — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є похідним азотистого іприту. Механізм дії препарату полягає у дії його активних метаболітів на пухлинні клітини, внаслідок чого утворюються радикали етиленімонію[1][2], внаслідок дії яких на відбувається зшивка ДНК клітин пухлини, що призводить до зупинки мітозу пухлинних клітин та гальмування росту пухлини, а також спричинює апоптоз клітин завдяки накопиченню цитозольного р53 та подальшої активації так званого промоутера апоптозу Bax.[4][6][7] Хлорамбуцил частково діє також на РНК, та впливає як на клітини, що діляться, так і на клітини, що не діляться. Хлорамбуцил значно більше впливає на лімфоїдну тканину та лімфоцити, та значно менше впливає на нейтрофіли, тромбоцити та еритроцити.[1] Хлорамбуцил застосовується для лікування лімфогранулематозу, неходжкінських лімфом, хронічного лімфолейкозу, раку яєчника, раку молочної залози, мієломної хвороби, саркоми різних локалізацій, хоріонепітеліомі матки, макроглобулінемії Вальденстрема, хворобі Леттерера-Сіве, а також нефротичному синдромі та гломерулонефриті та деяких ревматологічних захворюваннях (зокрема, хворобі Бехчета, дерматоміозиті, ревматоїдному артриті).[1][3] Хоча хлорамбуцил зазвичай добре переноситься, та ефективний при лікуванні лімфопроліферативних захворювань[2], при застосуванні його у високих дозах може спостерігатися пригнічення функції кісткового мозку.[1][2]
Фармакокінетика
Хлорамбуцил швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 70—100 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається у середньому протягом 1 години після застосування. Хлорамбуцил швидко метаболізується до свого активного метаболіту — фенілацетату іприту. Препарат майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Хлорамбуцил не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проте проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці із утворенням як активних, так і неактивних метаболітів. Виводиться хлорамбуцил із організму із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату складає у середньому 1,5 години, при порушенні функції печінки або нирок спостерігається збільшення цього часу.[1][3]
Показання до застосування
Хлорамбуцил застосовується для лікування раку яєчника, раку молочної залози, мієломної хвороби, лімфогранулематозу, неходжкінських лімфом, хронічного лімфолейкозу, саркоми різних локалізацій, хоріонепітеліомі матки, макроглобулінемії Вальденстрема, хворобі Леттерера-Сіве, а також нефротичному синдромі та гломерулонефриті, деяких ревматологічних захворюваннях (зокрема, хворобі Бехчета, дерматоміозиті, ревматоїдному артриті), та саркоїдозу.[1]
Побічна дія
Хоча зазвичай хлорамбуцил добре переноситься хворими[2], при його застосуванні можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[1][3]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — висипання на шкірі, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, гарячка.
- З боку травної системи — нудота, виразковий стоматит, блювання, діарея, езофагіт, порушення функції печінки (некроз печінки, цироз печінки, холестаз, жовтяниця).
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, периферична нейропатія, галюцинації, виражена загальна слабкість, тремор, тривожність.
- З боку дихальної системи — інтерстиційний пневмоніт, інтерстиційний фіброз легень.
- З боку сечостатевої системи — дизуричні явища, токсична нефропатія (спричинена надмірним утворенням сечової кислоти), асептичний цистит, розлади функції яєчників, розлади овуляції, аменорея, азооспермія.
- Зміни в лабораторних аналізах — тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, лімфопенія, панцитопенія, пригнічення функції кісткового мозку.
- Інші побічні ефекти — збільшення ймовірності розвитку злоякісних пухлин, при застосуванні під час вагітності — тератогенна та ембріотоксична дія.
Протипокази
Хлорамбуцил протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, вагітності та годуванні грудьми.[1][3]
Форми випуску
Хлорамбуцил випускається у вигляді таблеток по 0,002 г.[3][8]
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л https://www.vidal.ru/drugs/molecule/206 (рос.)
- ↑ а б в г д е Хлорамбуцил для химиотерапии хронического лимфолейкоза — эффективность (рос.)
- ↑ а б в г д е Chlorambucil (англ.)
- ↑ а б Leukeran (Chlorambucil) Drug Information: Description, User Reviews, Drug Side Effects, Interactions - Prescribing Information at RxList. RxList. Процитовано 21 грудня 2015. (англ.)
- ↑ Chlorambucil. The American Society of Health-System Pharmacists. Процитовано 8 грудня 2016. (англ.)
- ↑ chlorambucil - CancerConnect News. CancerConnect News (амер.). Процитовано 21 грудня 2015.
- ↑ Leukeran (PDF). (англ.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/206 (рос.)