Бенч (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:01, 8 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Згруповано однакові примітки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенч
Bencʼnon
Поширення омотських мов в Ефіопії. Мова бенч — одна з омотських мов.
Поширення омотських мов в Ефіопії. Мова бенч — одна з омотських мов.
Поширена вЕфіопія
РегіонСхідна Африка
Носії347000 (2007 р.)[1]
Писемністьлатиниця, ефіопське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3bcq

Бенч — мова, що належить до афразійської макросімʼї, омотської сімʼї. Поширена в Ефіопії (Область Народностей Південної Ефіопії). Вивчається в школах, виходять радіопередачі[1].

Писемність

Писемність мови бенч заснована на латиниці (введена у 2008 році) та ефіопському письмі[1].

Ефіопське письмо[2]

МФА ə u i a e ɨ/- o
h
l  
h  
m  
s  
r  
s  
ʃ  
ʂ  
 
b  
t  
t͡ʃ  
t͡ʂ  
n  
ʔ
k  
w  
z  
ʒ  
ʐ  
j  
d  
d͡ʒ  
ɡ  
 
t͡ʃʼ  
t͡ʂʼ  
 
 
p  
МФА ə u i a e ɨ/- o
  • Для передачі приголосних звуків, за якими не слідують голосні, використовують складові знаки з прикріпленим голосним [ɨ].
  • З голосним [ə] є тільки два складових знаки: ሀ [] і አ [ʔə].
  • Для передачі на письмі ретрофлексних приголосних було створено нові складові знаки:
    • ⶹ [t͡ʂʼu], ⶺ [t͡ʂʼi], ⶻ [t͡ʂʼa], ⶼ [t͡ʂʼe], ⶽ [t͡ʂʼɨ/-], ⶾ [t͡ʂʼo];
    • ⶱ [ʐu], ⶲ [ʐi], ⶳ [ʐa], ⶴ [ʐe], ⶵ [ʐɨ/-], ⶶ [ʐo];
    • ⶩ [t͡ʂu], ⶪ [t͡ʂi], ⶫ [t͡ʂa], ⶬ [t͡ʂe], ⶭ [t͡ʂɨ/-], ⶮ [t͡ʂo];
    • ⶡ [ʂu], ⶢ [ʂi], ⶣ [ʂa], ⶤ [ʂe], ⶥ [ʂɨ/-], ⶦ [ʂo].

Інші знаки

Знак Назва
  тональна
позначка
  • Тони на письмі позначаються знаком ፥ (бенч — тональна мова)[3][4].

Латинське письмо[5]

A a B b C c Ch ch Cʼ cʼ D d E e G g H h I i K k L l
M m N n O o P p Pʼ pʼ Q q R r S s Sh sh T t Ts ts
U u V v W w X x Xh xh Xs xs Xʼ xʼ Y y Z z Zh zh Zʼ zʼ

Примітки

Зображення

Література

  • Breeze, Mary J. 1986. «Personal pronouns in Gimira (Benchnon).» In Ursula Wiesemann (ed.), Pronominal systems, 47-69. Tübingen: Gunter Narr.
  • Breeze, Mary J. 1988. «Phonological features of Gimira and Dizi.» In Marianne Bechhaus-Gerst and Fritz Serzisko (eds.), Cushitic — Omotic: papers from the International Symposium on Cushitic and Omotic languages, Cologne, January 6–9, 1986, 473—487. Hamburg: Helmut Buske Verlag.
  • Breeze, Mary J. 1990. «A Sketch of the Phonology and Grammar of Gimira (Benchnon)». In Richard J. Hayward (ed.), Omotic Language Studies, 1-67. London: School of Oriental and African Studies, University of London.
  • Rapold, Christian. 2006. Towards a grammar of Benchnon. PhD thesis, University of Leiden.
  • Wedekind, Klaus. 1983. «A six-tone language in Ethiopia: Tonal analysis of Benč non (Gimira).» Journal of Ethiopian Studies 16: 129-56.
  • Wedekind, Klaus. 1985a. «Why Bench’ (Ethiopia) has five level tones today.» In Ursula Pieper and Gerhard Stickel (eds.), Studia linguistica diachronica et synchronica, 881—901. Berlin: Mouton.
  • Wedekind, Klaus. 1985b. «Thoughts when drawing a map of tone languages.» Afrikanistische Arbeitspapiere 1: 105-24.
  • Wedekind, Klaus. 1990. «Gimo-Jan or Ben-Yem-Om: Benč — Yemsa phonemes, tones, and words.» In Richard J. Hayward (ed.), Omotic language studies p. 68-184. London: School of Oriental and African Studies, University of London.

Додаткові джерела і посилання