GYPC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
GYPC
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи GYPC, CD236, CD236R, GE, GPC, GPD, GYPD, PAS-2, PAS-2', glycophorin C (Gerbich blood group), GE:GPC:GPD:GYPD
Зовнішні ІД OMIM: 110750 MGI: 1098566 HomoloGene: 128415 GeneCards: GYPC
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001256584
NM_002101
NM_016815
NM_001048207
NM_027863
NM_001347610
RefSeq (білок)
NP_001243513
NP_002092
NP_058131
NP_001041672
NP_001334539
Локус (UCSC) Хр. 2: 126.66 – 126.7 Mb Хр. 18: 32.66 – 32.69 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

GYPC (англ. Glycophorin C (Gerbich blood group)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на 2-й хромосомі.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 128 амінокислот, а молекулярна маса — 13 811[4].

Послідовність амінокислот
1020304050
MWSTRSPNSTAWPLSLEPDPGMASASTTMHTTTIAEPDPGMSGWPDGRME
TSTPTIMDIVVIAGVIAAVAIVLVSLLFVMLRYMYRHKGTYHTNEAKGTE
FAESADAALQGDPALQDAGDSSRKEYFI

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з сіаловими кислотами. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

  • High S., Tanner M.J.A. (1987). Human erythrocyte membrane sialoglycoprotein beta. The cDNA sequence suggests the absence of a cleaved N-terminal signal sequence. Biochem. J. 243: 277—280. PMID 3606576 DOI:10.1042/bj2430277
  • le van Kim C., Mitjavila M.T., Clerget M., Cartron J.-P., Colin Y. (1990). An ubiquitous isoform of glycophorin C is produced by alternative splicing. Nucleic Acids Res. 18: 3076—3076. PMID 2349119 DOI:10.1093/nar/18.10.3076
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Dahr W., Beyreuther K., Kordowicz M., Krueger J. (1982). N-terminal amino acid sequence of sialoglycoprotein D (glycophorin C) from human erythrocyte membranes. Eur. J. Biochem. 125: 57—62. PMID 7106126 DOI:10.1111/j.1432-1033.1982.tb06650.x
  • El-Maliki B., Blanchard D., Dahr W., Beyreuther K., Cartron J.-P. (1989). Structural homology between glycophorins C and D of human erythrocytes. Eur. J. Biochem. 183: 639—643. PMID 2776757 DOI:10.1111/j.1432-1033.1989.tb21093.x
  • High S., Tanner M.J.A., Macdonald E.N., Anstee D.J. (1989). Rearrangements of the red-cell membrane glycophorin C (sialoglycoprotein beta) gene. A further study of alterations in the glycophorin C gene. Biochem. J. 262: 47—54. PMID 2818576 DOI:10.1042/bj2620047

Примітки

  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4704 (англ.) . Процитовано 18 вересня 2017.
  4. UniProt, P04921 (англ.) . Процитовано 18 вересня 2017.

Див. також