Генералісимус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перший генералісимус герцог Анжуйський (Генріх III (король Франції)
Генералісимус Суворов О. В. (Росія)
Генералісимус Людовик ІІ Бурбон-Конде (Франція)
Генералісимус Чан Кайші (Китай)
Генералісимус Франко (Іспанія)

Генералі́симус (лат. Generalissimo, generalissimus  — найголовніший) — вище військове звання в багатьох країнах.

Історично це звання надавалося полководцям, що командували в ході війни декількома, частіше союзними, арміями, а в деяких випадках державним діячам або особам з сімей царських династій як почесне звання.

Історія

Вперше звання генералісимус було присвоєне в 1569 у Франції королем Карлом IX своєму братові герцогові Анжуйському (згодом королю Генріху III).

Пізніше титул генералісимуса мали:

У Російській імперії військове звання генералісимус вперше було присвоєне воєводі А. С. Шеіну (16621700). Офіційно введене в Росії, як вище військове звання, Статутом військовим 1716 року.

У Радянському Союзі існувало звання Генералісимус Радянського Союзу в період з 1945 по 1991 рік і було присвоєно тільки Й. В. Сталіну.

Звання Генералісимуса було затверджене 23 грудня 1996 року парламентом ЧРІ.

Всього у світі титул мали близько 50 людей.

Див. також

Джерела

Посилання