Координати: 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. / 48.84139; 25.99194

Ланівці (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ланівці
Файл:Lanivtsi selo gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050130019061
Основні дані
Населення 1 169
Територія 6.823 км²
Густота населення 171.33 осіб/км²
Поштовий індекс 48716
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. / 48.84139; 25.99194
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру
6 км
Найближча залізнична станція Тересин
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 48716, с. Ланівці
Сільський голова Ляховець Марія Василівна[1]
Карта
Ланівці. Карта розташування: Україна
Ланівці
Ланівці
Ланівці. Карта розташування: Тернопільська область
Ланівці
Ланівці
Мапа
Мапа

CMNS: Ланівці у Вікісховищі

Ла́нівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій підпорядковані села Козаччина й Тулин.

Населення — 1169 осіб (2001).

Географія

Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя, 5 км від міста Борщів і за 2 км — від залізничної станції Тересін..

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.

Перша письмова згадка про село датується 24 січня 1447 року. В Центральному державному архіві м. Львова збереглася єдина в історії нашого району оригінальна грамота на пергаменті, де село Ланівці значиться як Лоянівці Скальського повіту.[2]

Великим лихом для села були набіги монголо-татар: у 1449 році спалили 10 з 20 будинків, багатьох селян забрали в полон. Життя продовжувалось — в 1570 році було 22 осілих селян і 132 кріпаків.

В 2 половині 17 ст. Лоянівці розрослися, стали після Скали найбільшим населеним пунктом. Тому в 1579 р. польський король Стефан Баторій видав привілей, за яким Лоянівцям надавалось Магдебурзьке право.

Визвольна війна 1648–1654 рр сколихнула народні маси. Селяни масово вступали в повстанські загони, допомагали козакам Хмельницького. В цей час в селі будується церква, згодом село дістане назву Козаччина. В 1665–1669 рр. на горі будується замок-фортеця. Будує пан Злочевський. Але під час польсько-турецької війни 1672–1678 рр. фортецю стерли з лиця землі яничари.

З середини 18 ст. будується Василіянський монастир (чину Василія Великого). Знаходиться він на краю дороги на ниві «Монастир». Намісником монастиря був о. Корнелій. Монастир існував до 1783 р. В 1785 році замість старої дерев'яної будується нова, кам'яна церква Святого Михаїла. ЇЇ будівництво закінчено 1802-го, на чолі за священиком о. Лукашевичом. На честь скасування панщини поставлено хрест на вулиці Ринок.

В 1859 р. на клопотання громади і священика о. Напоздевича була відкрита однокласна початкова школа. У 1898 році завдяки клопотанням о. Уланицького (1847–1948) в селі з'явилася захоронка сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундаторкою виступила Тереза Сапіга. Вона подарувала площу з просторим будинком і великою земельною ділянкою на вулиці Ринок.

У середині 19 ст. громада Ланівців мала свою символіку: печатку з зображенням Ока Провидіння (імовірно, алегорії місцевого монастиря). Відомий відбиток цієї печатки, датований 1866 р.[3]. Водночас відомий львівський краєзнавець А.Шнайдер у 1870-х рр. пропонував розробити для Ланівців герб на основі родового герба власників місцевої домінії графів Ржевуських – "Крживда"[4], однак його проект не дістав офіційного затвердження.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[5][6]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[7].

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[8].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[9].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 1168 99,91
російська 1 0,09

Пам'ятки

Є церква святого Михаїла (1785, мурована).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Етнографія

У Ланівцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.

Відомі люди

Народилися

  • громадський діяч А. Бурлака,
  • різьбярі О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський,
  • освітній діяч, меценат Т. Гошко,
  • автор спогадів із життя першопоселенців Канади Ілько Копран,
  • військовик І. Сирота.

Працювали

Пастирював поет, філолог, етнограф о. І. Вагилевич.

Працювала Герой соц. праці М. Стрільчук, археол. дослідження проводив О. Кандиба-Ольжич.

Примітки

  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
  2. Підтвердна грамота судді Подільської землі Миколи з Гуменця та підсудка Івана з Борисківців про внесення дружиною скальського старости Стиборія з Комірників Анною з Ходорівставу 250 польських гривен приданого, забезпеченого на маєтках королівського села Лоянівців Скальського повіту Подільської землі
  3. ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Опис 4. – Спр. 4441. – Арк. 29
  4. ЛНБ ім. В.Стефаника. – Ф. 144. – Опис 7. – Спр. 1. – Арк. 17
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

Джерела