Губернські вчені архівні комісії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Губернські вчені архівні комісії (рос. Губернские учёные архивные комиссии) — регіональні науково-історичні організації в Російській імперії. Займалися організацією архівів документів губернських установ, а також документів громадських і приватних архівів. Багато комісії випускали друковані видання («Труды», «Известия», «Сборники» та ін.), де публікувалися звіти і протоколи засідань комісій, а також статті та історичні документи.

Історія

Губернські вчені архівні комісії створювалися в Російській імперії з 1884 року за планом М. В. Калачова, схваленим міністром внутрішніх справ графом Дмитром Андрійовичем Толстим положенням Комітету міністрів «Про заснування вчених архівних комісій та історичних архівів». Затверджені були імператором Олександром III 13 квітня 1884 р.

Перші чотири ГУАК «у вигляді досвіду» були засновані в 1884 році в Орловській, Рязанської, Тамбовської і Тверській губерніях. У 1885 році утворена ГУАК в Костромській губернії, в 1886 — в Саратовській, в 1887 — в Таврійській. Всього до 1917 року було створено 41 губернська вчена архівна комісія.

В їх права та обов'язки входило досліджувати пам'ятки старовини, створювати музеї, бібліотеки, виявляти, концентрувати та впорядкувати документальні матеріали, важливі в історичному відношенні, та організацію місцевих (губернських) архівів.

До Першої світової на теренах України встигли розпочати діяльність шість археографічних комісій. В науковому відношенні підпорядковувалися Петербурзькому археологічному інститутові, в адміністративному — губернаторам. Спеціальних асигнувань не мали. Штат (керуючий справами, охоронець, сторож) утримувався на кошти, що надходили від членських внесків та пожертв. Результати наукових досліджень друкували: Чернігівська Г.в.а.к. — у «Трудах» (12 вип.); Полтавська — у «Трудах» (15 вип.); Катеринославська — у «Летописях» (10 вип.); Таврійська — в «Известиях» (57 вип.) та окремими працями.

Архівні комісії припинили своє існування на початку 1920-х років після централізації архівної справи.

Список ГВАК

# Назва ГВАК Місто Рік заснування
1. Астраханська губернська вчена архівна комісія Астрахань 1893
2. Бессарабська губернська вчена архівна комісія Кишинів 1898
3. Вітебська губернська вчена архівна комісія Вітебськ 1908
4. Володимирська губернська вчена архівна комісія Володимир 1898
5. Воронізька губернська вчена архівна комісія Воронеж 1900
6. Вятська вчена архівна комісія Вятка 1904
7. Закаспійська губернська вчена архівна комісія Ашхабад 1897
8. Іркутська губернська вчена архівна комісія Іркутськ 1911
9. Казанська губернська вчена архівна комісія Казань 1916
10. Калузька губернська вчена архівна комісія Калуга 1891
11. Катеринославська губернська вчена архівна комісія Катеринослав 1903
12. Київська губернська вчена архівна комісія Київ 1914
13. Ковенська губернська вчена архівна комісія Ковно 1912
14. Костромська губернська вчена архівна комісія Кострома 1885
15. Курська губернська вчена архівна комісія Курськ 1903
16. Нижегородська губернська вчена архівна комісія Нижній Новгород 1887
17. Новгородська губернська вчена архівна комісія Новгород 1904
18. Оренбурзька губернська вчена архівна комісія Оренбург 1887
19. Орловська губернська вчена архівна комісія Орел 1884
20. Пензенська губернська вчена архівна комісія Пенза 1901
21. Пермська губернська вчена архівна комісія Перм 1888
22. Петербурзька губернська вчена архівна комісія Петербург 1916
23. Полтавська губернська вчена архівна комісія Полтава 1903
24. Псковська губернська вчена архівна комісія Псков 1916
25. Рязанська губернська вчена архівна комісія Рязань 1884
26. Самарська вчена архівна комісія Самара 1914
27. Саратовська вчена архівна комісія Саратов 1886
28. Симбірська губернська вчена архівна комісія Симбірськ 1895
29. Смоленська губернська вчена архівна комісія Смоленськ 1908
30. Ставропольська губернська вчена архівна комісія Ставрополь 1906[1]
31. Таврійська вчена архівна комісія Сімферополь 1887
32. Тамбовська губернська вчена архівна комісія Тамбов 1884
33. Тверська губернська вчена архівна комісія Твер 1884
34. Тульська губернська вчена архівна комісія Тула 1913
35. Уфимська губернська вчена архівна комісія Уфа 1916
36. Харківська губернська вчена архівна комісія Харків 1915
37. Херсонська губернська вчена архівна комісія Херсон 1898
38. Холмська вчена архівна комісія при холмському Свято-Богородицькому братстві Холм 1912
39. Чернігівська губернська вчена архівна комісія Чернігів 1896
40. Якутська обласна вчена архівна комісія Якутськ 1916
41. Ярославська губернська вчена архівна комісія Ярославль 1889

Примітки

  1. Заснована 2 березня 1906 р. під головуванням Григорія Миколайович Прозрітелєва. Календарь государственных праздников Российской федерации, памятных дат и знаменательных событий Ставропольского края на 2011 год. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 17 січня 2015.

Джерела та література

  • Григор'єва Т. Ф. Губернські вчені архівні комісії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 240. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Симоненко І. М. Губернські вчені архівні комісії в Україні: Історіографічний огляд і бібліографічний покажчик / Держкомархів України. УНДІАСД; Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК.— К., 2003.— 132 с.— (Архівні та бібліографічні джерела української історичної думки; Вип. 8)
  • Энциклопедическій словарь Т-ва «Бр. А. и И. Гранатъ и К°». Седьмое, совершенно переработанное изданіе подъ редакціей проф Ю. С. Гамбарова, проф. В.Я. Желѣзнова, проф. М.М. Ковалевскаго, проф. С.А. Муромцева и проф. К.А. Тимирязева. Томъ червертый. Археологія — Бармы.— Моква: Изд. Т-ва «Бр. А. и И. Гранатъ и К°», 1910.— 640 к.
  • Энциклопедическій словарь, подъ редакціей профессора И. Е. Андреевскаго. Томъ II. Араго — Аутка. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типо-Литографія И. А. Ефрона, 1890.— С. 253.

Посилання