Rheinmetall
Rheinmetall AG — німецький машинобудівний та зброєбудівний концерн, утворений в 1889 році. Є одним з найбільших[джерело?][коли?] виробників військової техніки і зброї в Німеччині та Європі. Основна продукція концерну — військова техніка, зброя, а також виробництво комплектуючих для автомобілів. Штаб-квартира концерну знаходиться в Дюссельдорфі. Акції компанії торгуються на Франкфуртській біржі, а також на усіх німецьких біржах.[8]
Історія компанії
В 1889-му підприємець і винахідник Генріх Ерхардт створив невелику компанію з виробництва озброєння, зокрема боєприпасів. Пізніше компанія розширила виробництво за рахунок випуску артилерійських систем і стрілецької зброї. На початок Першої світової війни компанія стала найбільшим виробником озброєння в Німеччині. На січень 1914-го чисельність її робітників перевищувала вісім тисяч чоловік, до 1915-го — 14 тисяч, а до кінця війни — 48 тисяч. На кінець 1917-го компанія щодня виробляла понад 2,5 мільйона патронів і снарядів, понад 500 пістолетів, гвинтівок та кулеметів, до 50 різних артилерійських і зенітних гармат.[джерело?]
Після підписання Версальського договору в липні 1919-го року Німеччині було заборонено випускати великокаліберне озброєння, яке було основним у виробництві Rheinmetall. У результаті компанія змушена була переорієнтуватися на випуск цивільної продукції.
Відродження компанії
З середини 30 років XX століття компанія Rheinmetall-Borsig AG (в 1933-му Rheinmetall викупила збанкрутілу залізничну фірму August Borsig GmbH) почала інтенсивно нарощувати виробництво озброєння від пістолетів та кулеметів до автоматичних гармат, протитанкових гармат, гаубиць та бронепоїздів. 1937 року у підрозділі компанії Rheinmetall-Borsig AG, — фірма Alkett, налагодила під Берліном виробництво танків, які за технічною документацією проходили як тракторна техніка для сільського господарства (через обмеження, передбачені Версальським договором). В 1941-му відбулася зміна всього керівництва компанії на офіцерів військових структур третього рейху. Rheinmetall перейшла в підпорядкування державного концерну Reichswerke AG Hermann, який відповідав за управління військовими заводами Німеччини. З тих пір компанія поступово нарощувала свої потужності і зараз є однією з провідних з випуску збройної техніки в Європі.[джерело?]
Rheinmetall Defence
Продукція:
- Броньовані гусеничні, колесні та вантажні транспортні засоби
- Зброя та боєприпаси
- Баштові системи артилерійського вогню
- Системи ППО та комплектуючі
- Системи військового та індивідуального захисту на морі, в повітрі та на суші
- Системи контролю, комунікації, керування і розвідки
- Електронна оптика
- Системи компьютерної симуляції і тренингу
- Технології ABC-мобільної розвідки
- Системи прицілювання та ведення вогню
- Індивідуальне оснащення піхоти майбутнього
- Навігаціонне обладнання
- Артилерійське обладнання літаків
- Виробничі та тестувальні центри
Деякі історично відомі вироби:
- 1935 -MG-34,
- 1940 -MG-15,
- 1940 -MG-131,
- 1941 -MG-17,
- 1969 -MG-3,
- 1969 -Marder ,
- 1976 - Spz 2 Luchs ,
- 1976 -Condor UR-425,
- 1979 -TPz 1 Fuchs,
- 1989 -Wiesel,
- 2006 -GTK Boxer,
- 2007 -Puma,
- 2011 -TH-495.
Контракт з Росією
9 лютого 2011 Міністр оборони РФ Анатолій Сердюков та голова Rheinmetall AG Клаус Еберхар підписали угоду про збудову центру бойової підготовки і симулятор бойових дій військ місткістю до 30 тис. солдат і офіцерів на рік на полігоні в м. Муліно (Нижньогородська область, загальна площа полігону 500 км²), загальною вартістю 120 млн. €.
Навчальний центр мав бути завершений в червні 2014[9]. Але внаслідок агресії Росії проти України в Криму та прийняте рішення Ради міністрів ЄС про введення проти Росії відповідних європейських санкцій, уряд Німеччини в березні 2014 зупинив співробітництво концерну з Росією[10].
Джеймс Льюїс (Центр Міжнародних та стратегічних досліджень): «Я не думаю, що німецька компанія зіграла в <підвищенні боєздатності російської армії> вирішальну роль, особливо враховуючи, що проект у Муліно був заморожений під натиском уряду в Берліні. …Але я б не став применшувати й користь, отриману російською армією від співпраці з Rheinmetall, яка не тільки надала російській армії обладнання зв'язку і передові технічні засоби навчання особового складу, а й допомогла їй чітко сформулювати свою нову військову доктрину.»[11]
Розробки
Rheinmetall планує доопрацювати проєкт новітньої танкової 130 мм гармати до 2024 року.[12] Такі строки узгодженні із графіком розробки майбутнього європейського танка MGCS (Main Ground Combat System). За планом концептуальний вибір озброєння має відбутися наприкінці 2022 року, а етап демонстрації — у 2024-ому.
Галерея
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и Річний звіт
- ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- ↑ а б в г д https://www.boerse-frankfurt.de/equity/rheinmetall-ag/key-data
- ↑ а б в г д е ж https://ir.rheinmetall.com/de/investor-relations/veroeffentlichungen/stimmrechtsmitteilungen/
- ↑ https://www.bdsv.eu/bdsv-exhibitions/mitglieder.html
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.
- ↑ https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.rheinmetall.html
- ↑ Rheinmetall AG - Investor Relations. ir.rheinmetall.com. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ Aviation Week & Space Technology: Rheinmetall Works On Combat Training Center In Russia.(англ.) 3.09.2012
- ↑ Die Welt: Regierung stoppt vorerst Rheinmetall-Projekt in Russland(нім.) 19.03.2014
- ↑ Радіо Свобода: Военный бицепс Владимира Путина, 8.06.2014
- ↑ Rheinmetall створить 130 мм гармату для майбутнього європейського танка до 2024. mil.in.ua. 10 березня 2021.
Посилання
|
