Лімниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 листопада 2021, заснована на цій версії.
Докладніше: Лімнічанка[be]
Лімниця
Лімниця в місці впадіння у Дністер
48°27′41.130000099994″ пн. ш. 23°58′1.7148001000003″ сх. д. / 48.46143° пн. ш. 23.96714° сх. д. / 48.46143; 23.96714
Витікг. Буштул
• координати48°27′46″ пн. ш. 23°58′00″ сх. д.H G O
ГирлоДністер (біля Галича)
• координати49°08′20″ пн. ш. 24°42′12″ сх. д.H G O
Похил, м/км9,5
БасейнБасейн Дністра
Країни:Україна Україна
Івано-Франківська область
РегіонУкраїна[1]
Довжина122 км
Площа басейну:1 580 км²
Притоки:Молода, Чечва (ліві); Дуба, Бережниця (праві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лімниця

Лі́мниця (Ломниця) — річка в Україні, в межах Калуського і Івано-Франківського районів Івано-Франківської області. Права притока Дністра (басейн Чорного моря).

Назва

Нинішня назва сформувалася в останні 200 років замість попередньої «Ловниця», вживаної ще в Йосифинській метриці. Краєзнавець Лаба В. П. вважає її позначенням місця для ловлі (риби) та відмежовується від спокусливого латинського «лімец» (межа, кордон) через відсутність тут кордону Римської імперії[2].

Назва річки, малоймовірно, походить від рум. слова lemn, що означає дерево. «Нова карта королівства Галичини і Володимирії з дистриктом Буковина» (Carte Nouvelle des Royaumes de Galizie et Lodomerie, avec le District de Bukowine[3]) подає назву річки як «Limnica».

За твердженням Володимира Собашка, автора низки путівників Карпатами, істинна назва звучить як «Ломниця» і походить від слова «ламати».

Опис

Довжина 122 км, площа басейну 1580 км². У верхів'ї річкова долина вузька, береги урвисті; у районі села Ясень — асиметрична, з низьким правим і підвищеним лівим берегами. Нижче долина Лімниці трапецієподібна, завширшки 4—7 км; у нижній течії ширина зменшується до 2 км.

Заплава майже по всій довжині двостороння. Річище кам'янисте, у середній течії розгалужується на рукави. Ширина його в Передкарпатті досягає 20—60 м, глибина русла — 2 м. Похил річки — 9,4 м/км. Живлення снігове і дощове. Максимум стоку припадає на весняно-літній період. Льодові утворення з'являються на початку грудня. Льодостав починається у другій половини грудня і триває до березня.

Гідрологічні пости діяли біля сіл Осмолода (з 1950 р.) і Перевозець (1904—1925; відновлений 1940 року). Воду використовують для водопостачання, ставки — для риборозведення. Споруджено водозабори та протиповеневі гідротехнічні споруди.

Розташування

Лімниця бере початок із джерел на північних схилах гори Буштул у Ґорґанах, на висоті близько 1150 м. Тече переважно на північний схід. Впадає у Дністер біля села Шевченкове. У нижній течії тече територією Галицького національного природного парку.

Основні притоки: Молода, Чечва (ліві); Дуба, Бережниця (праві).

На річці: смт Перегінське та місто Калуш.

Цікаві факти

Річка служила для лісосплаву до кінця 1950-х років.

Лімниця біля села Сокіл (Галицький район)

В межах річки та захисної смуги вздовж берегів завширшки 100 м створено ландшафтний заказник місцевого значення.[4]

Лімниця неподалік від свого гирла

Річка постійно утримує першу позицію в рейтингу найчистіших річок України[5].

Примітки

  1. ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ В. Лаба. Історія села Підмихайля від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2010 — с. 16.
  3. ↑ Бібліотека Нью-Йорка виклала унікальну карту Галичини й Буковини 18 століття (ФОТО) | «Репортер». «Репортер» (uk-UK) . Процитовано 13 січня 2016.
  4. ↑ Лімницю «окупували» лебеді. ФОТО
  5. ↑ Лімниця очолила рейтинг найчистіших річок України

Джерела

Література

  • Руслові процеси річки Лімниця / О.Г. Ободовський [та ін.] ; за ред. Ободовського О.Г. – Київ : Ніка-Центр, 2010. – 256 с. – ISBN 978-966-521-553-0

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лімниця&oldid=33870335