Шевченкове (Галицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Шевченкове
церква святого Пантелеймона
церква святого Пантелеймона
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Галицький район
Рада/громада Залуквянська сільська рада
Код КОАТУУ 2621283302
Основні дані
Засноване княжі часи
Населення 159
Площа 1,495 км²
Густота населення 106,35 осіб/км²
Поштовий індекс 77160
Телефонний код +380 03431
Географічні дані
Географічні координати 49°07′56″ пн. ш. 24°41′35″ сх. д. / 49.13222° пн. ш. 24.69306° сх. д. / 49.13222; 24.69306Координати: 49°07′56″ пн. ш. 24°41′35″ сх. д. / 49.13222° пн. ш. 24.69306° сх. д. / 49.13222; 24.69306
Водойми р. Дністер, Лімниця
Відстань до
районного центру
2 км
Найближча залізнична станція Галич
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 77160, с. Залуква, вул. Галицька , тел. 3-03-08
Карта
Шевченкове is located in Україна
Шевченкове
Шевченкове
Шевченкове is located in Івано-Франківська область
Шевченкове
Шевченкове

CMNS: Шевченкове на Вікісховищі

Шевче́нкове (раніше — Святий Станіслав, польською — Święty Stanisław) — село Галицького району Івано-Франківської області. Населення — 159 осіб (2001 р.).

Село розташоване у місці впадіння (на правому березі) річки Лімниці в Дністер. Час заснування села треба, безперечно, відносити до княжих часів, або й раніше, адже в селі збереглися залишки оборонних валів, які відносяться до часу існування Галича як столиці давньоруського князівства.

В селі збереглась унікальна пам'ятка давнини — церква св. Пантелеймона. Церква унікальна тим, що вважається найстарішою в Західній Україні. Як свідчать давні документи, вона побудована за часу існування Галицько-Волинського князівства, а саме 1200 р. (за іншими даними — 1194 р.).

Спочатку церква була православною, з другої половини XIV ст. стала католицьким костелом. 1575 р. сильно постраждала від татарського нападу. Зазнавала руйнувань 1676 р. від турецько-татарського війська, 1802 р. від пожежі та 1915 р. (під час I Світової війни) від артилерійського обстрілу. Церкву ремонтували 1926 р., західний фасад відновлено 1965 р. На стінах збереглися графіті й малюнки з княжих часів, а також кириличні написи з 1212 р. У споруді переплелися риси староукраїнської і романської архітектур. Біля церкви — дворище (1611 р.). Нині церква належить місцевій громаді.

Дослідженням стародавніх церков займався священик і археолог Лаврецький Лев.

Колись село називалося Святого Станіслава на честь костелу святого Станіслава, в який було перетворено церкву св. Пантелеймона.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • «Україна» (путівник).— Київ, 1993.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.