Федорівка (Джанкойський район)
| село Федорівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Джанкойський район |
| Рада | Табачненська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01060470030034624 |
| Облікова картка | Федорівка |
| Основні дані | |
| Населення | 55 |
| Поштовий індекс | 96178 |
| Телефонний код | +380 6564 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°34′58″ пн. ш. 34°36′31″ сх. д. / 45.58278° пн. ш. 34.60861° сх. д.Координати: 45°34′58″ пн. ш. 34°36′31″ сх. д. / 45.58278° пн. ш. 34.60861° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 96177, АРК, Джанкойський район, с. Табачне, вул. Гагаріна, 23 |
| Карта | |
  Федорівка | |
 Федорівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Фе́дорівка (крим. Födorovka) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 55 осіб. Орган місцевого самоврядування — Табачненська сільська рада. Розташоване на півдні району.
Географія
Федорівка — маленьке село на південному сході району, в степовому Криму, біля кордону з Нижньогірським районом, у верхів'ї впадання в Сиваш безименоого струмка[1], перетвореного в колектор Північно-Кримського каналу, висота над рівнем моря — 19 м[2]. Найближчі села: Новосільцеве — за 4,7 кілометра на схід і Азовське за 2,5 км на захід, там же найближча залізнична станція — Азовська (на лінії Джанкой — Феодосія) — за 3,5 км. Відстань до райцентру — близько 27 кілометрів на північний захід.
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Текія входила в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства[3]. Після приєднання Криму до Російської імперії, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [4]
За Відомостями про всі селищах в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, в селі Тоде значилося 17 дворів і 93 жителя кримських татар.[5]
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село Теге було покинуте мешканцями у 1860—1864 роках, через еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[6][7] та залишалося в руїні [8] А вже в «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Теге — власницьке татарське село, з 8 дворами, 35 жителями і мечеттю при колодязях[9]. На карті 1865-76 року в селі Теге також відзначені 8 дворів[10]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Теге, з 4 дворами і 25 жителями[11]. Потім село зі списків зникає і знову з'являється, як селище Теге при селі Азовське (смт)Колай Ак-Шейхської волості Перекопського повіту в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[12] [13], причому, згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», це було німецько — російське поселення з 53 жителями[14].
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту (перетвореного з Перекопського) був створений Джанкойський район[15]. У 1922 році повіти перетворили в округу[16]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, селище Теге (при станції Колай), з населенням 88 чоловік[14], входило до складу Ак-Шейхської сільради Джанкойського району [17]. Після утворення в 1935 році Колайського району село включили до його складу. Мабуть, до 1930-х років село спорожніло, оскільки на кілометровій карті Генштабу Червоної армії 1941 року, складеної за більш раннім джерелам, Теге позначений умовним знаком хутір з 1-2 діорів[18], а на відповідній своєму часу двокілометрівці РККА 1942 року — досить велике село[19]. Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[20]. Час перейменування села не встановлено: можливо, коли після звільнення Криму, в район, згідно з постановою Державного Комітету Оборони № ГОКО-6372с від 12 серпня 1944 року, приїхали перші переселенці[21], на місці практично зниклого села було засновано нове, з новою назвою — Федорівка.
У 1962 році, згідно з указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Азовський район був включений до складу Джанкойського [22][23]
Примітки
- ↑ Детальна топографічна карта Криму. 1987 рік.
- ↑ Прогноз погоди в с. Федорівка (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 4 квітня 2015.
- ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року. — С. 117..
- ↑ Лашков Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з вказанням, у якій волості скільки дворів та душ ... від 21 жовтня 1805 року // Известия таврійської вченої комісії. — т. 26. — С. 120. — Симферополь : Таврійська Губернська Друкарня, 1897.
- ↑ Сейдаметов Е. Известия таврійської вченої комісії. — Симферополь : Таврійська Губернська Друкарня, 1897. — Т. 26. — С. 120.
- ↑ Сейдаметов Х. Еміграція кримських татар у XIX-початку XX століття // Культура народів Причорномор'я. — № 68. — 2005.
- ↑ Ханацкий К. 1867. Памятная книжка Таврической губернии. — Симферополь : типография Таврического Губернского Правления, 1867. — С. 423.
- ↑ [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 76 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 76]. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 2015-03-23 .
- ↑ Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Процитовано 27 березня 2015.
- ↑ Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
- ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
- ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 232.
- ↑ а б Німці Росії. Енциклопедичний словник
- ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 320.
- ↑ Карта Криму Генштабу Червоної армії 1941 г.
- ↑ map-krym_rkka2km/?x=34.601864&y=45.585896 Крим на двухкілометровке РККА 1942 г.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- ↑ p = 9229 Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. — 2007. — Т. 20. — С. 44. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
