Волинське воєводство (1921—1939)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 січня 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Волинське воєводство.
Волинське воєводство

пол. Województwo wołyńskie

Герб Волинського воєводства (проект)
Адм. центр Луцьк
Країна  Польська Республіка
Регіон Волинь
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 1921 — 1.437.569 чол.
1939 — 2.085.600 чол.
 - густота 1921 — 47,5 чол/км²
1939 — 58,4 чол/км²
Площа
 - повна 1921 — 30274 км²
1939 — 35754 км²
Дата заснування 19 лютого 1921
Дата ліквідації 1939
 - раніше відомий як Волинська округа

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Волинське воєводство
Волинське воєводство: адміністративний поділ, 1939. Земських повітів — 11; міських повітів — 22; сільських ґмін — 103.

Волинське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, утворена 19 лютого 1921[1] на основі Волинської округи. Охоплювала територію семи колишніх західних повітів Української Народної Республіки (аналогічних повітам колишньої Волинської губернії Російської імперії).

Територія воєводства (1938) — 35 754 км². Найбільші міста: Рівне, Луцьк, Ковель, Володимир, Кременець, Острог, Дубно, Здолбунів. Центр воєводства — Луцьк. Найбільша територіальна зміна протягом існування воєводства — приєднання 16 грудня 1930 Сарненського повіту зі складу Поліського воєводства.

17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон «Про надання землі солдатам Війська Польського», виконуючи свою обіцянку під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Уряд заходився реалізовувати свою обіцянку на українських землях, де розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень з селян і колишніх військових[джерело?].

Населення

Перепис 1921 року зареєстрував 1 437 907 мешканців воєводства[2]. За переписом 1931 у воєводстві налічувалося 2 085 574 мешканців.[3].

Джерела доходів населення за переписом 1931 року: 79,4 % — сільське господарство; 8,5 % — промисловість; 4,8 % — торгівля; 1,7 % — транспорт і зв'язок.

Етномовний склад

Національний склад населення за переписом 1921 року:

Рідна мова населення за даними перепису 1931 року[4]

  • українська — 1 426 872 (68,4 %)
    • українська — 1 418 324
    • руська (галицька) — 8 548
  • польська — 346 640 (16,6 %)
  • єврейська — 205 545 (9,9 %)
    • їдиш — 174 157
    • іврит — 31 388
  • німецька — 46 883 (2,2 %)
  • чеська — 30 977 (1,5 %)
  • російська — 23 387 (1,1 %)
  • білоруська — 2 417 (0,1 %)

Рідна мова населення повітів Волинського воєводства за переписом 1931 року[4]

повіт населення українська польська єврейська німецька чеська російська
Володимирський 150 374 58,6 26,8 11,5 1,8 0,3 0,8
Горохівський 122 045 69,0 17,3 8,2 4,1 1,0 0,3
Дубенський 226 709 69,8 15,0 7,7 1,2 4,9 1,2
Здолбунівський 118 334 69,0 15,1 9,1 0,7 3,8 2,0
Ковельський 255 095 72,6 14,4 10,4 0,7 0,4 1,2
Костопільський 159 602 66,0 21,9 6,6 4,7 0,1 0,4
Кременецький 243 032 80,6 10,6 7,7 0,0 0,1 0,7
Луцький 290 805 59,2 19,4 11,7 6,1 2,1 1,3
Любомльський 85 507 77,1 14,2 8,0 0,0 0,0 0,4
Рівненський 252 787 63,5 14,6 14,8 3,0 2,3 1,6
Сарненський 181 284 71,5 16,8 8,8 0,5 0,0 1,5
Волинське воєводство 2 085 574 68,4 16,6 9,9 2,2 1,5 1,1

Релігія

Релігійний склад за переписом 1921 року

Релігійний склад за переписом 1931 року[4]

Релігійний склад населення повітів Волинського воєводства за переписом 1931 року[4]

повіт населення православні римо-католики юдеї греко-католики
Володимирський 150 374 58,5 25,6 11,5 1,1
Горохівський 122 045 69,9 14,5 8,3 1,7
Дубенський 226 709 76,2 12,2 8,0 0,4
Здолбунівський 118 334 73,3 15,1 9,2 0,2
Ковельський 255 095 72,6 13,8 10,5 0,9
Костопільський 159 602 64,3 21,6 6,8 0,8
Кременецький 243 032 80,0 10,3 7,7 0,3
Луцький 290 805 60,7 19,2 11,8 0,3
Любомльський 85 507 76,7 12,9 8,0 0,1
Рівненський 252 787 65,9 14,4 14,9 0,2
Сарненський 181 284 72,9 15,6 8,9 0,2
Волинське воєводство 2 085 574 69,8 15,7 10,0 0,5

Освіта

Динаміка рівня неписьменності населення Волинського воєводства

  • 1921 — 68,8 % неписьменних (58,1 % — чоловіки, 78,7 % — жінки)
  • 1931 — 47,8 % неписьменних (32,2 % — чоловіки, 62,3 % — жінки)

За переписом 1931 р. серед населення воєводства старше 10 років вміли читати та писати 50,4 %, вміли тільки читати 1,7 %, а 47,8 % населення не вміли читати і писати.[4]

Серед юдеїв вміли читати і писати 76,8 % населення старше 5 років, серед римокатоликів — 67,8 %, серед православних — 39,2 %.[4]

Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %[4]

повіт населення
старше 10 років		 вміють читати
і писати		 вміють тільки
читати		 не вміють
читати і писати		 невідомо
Володимирський 109 757 54,1 2,2 43,5 0,1
Горохівський 89 761 51,9 2,0 45,9 0,2
Дубенський 168 846 53,8 1,3 44,8 0,1
Здолбунівський 90 075 60,4 1,3 37,9 0,1
Ковельський 177 804 46,2 1,5 52,2 0,2
Костопільський 110 164 43,3 2,7 53,9 0,1
Кременецький 183 888 46,1 1,3 52,4 0,2
Луцький 208 298 54,3 2,1 43,5 0,1
Любомльський 59 020 39,2 2,1 58,5 0,1
Рівненський 188 307 58,5 1,3 40,1 0,1
Сарненський 124 001 39,2 1,3 59,2 0,3
Волинське воєводство 1 509 921 50,4 1,7 47,8 0,1

Повіти

Луцьк. Воєводська адміністрація, 1930-ті роки
Карта воєводства

¹ 16 грудня 1930 р. до Волинського воєводства передано Сарненський повіт з Поліського воєводства[5].

² 1 січня 1925 р. з частини Рівненського повіту утворено Костопільський повіт і перейменовано Острозький повіт на Здолбунівський[6].

Ліквідація

27 листопада 1939 року Указом Президії Верховної Ради УРСР 5 повітів (Горохівський, Ковельський, Любомльський, Луцький і Володимирський) воєводства включено до новоствореної Волинської області, ще 5 (Дубенський, Костопільський, Рівненський, Сарненський і Здолбунівський) — до Ровенської, а Кременецький — до Тернопольської області.[7]

У 1945—1946 р. з території колишнього Волинського воєводства до Польщі вивезено 140 700 осіб, з них 133,9 тис. поляків, 5,8 тис. євреїв і коло 1 тис. осіб інших національностей[8].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Dziennik Ustaw, 1921, n 16
  2. ↑ а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. — Tom IX. — Województwo Wołyńskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1924
  3. ↑ Mały Rocznik Statystyczny 1938, wyniki spisu powszechnego 1931
  4. ↑ а б в г д е ж Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo wołyńskie
  5. ↑ Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. (пол.)
  6. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. (пол.)
  7. ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  8. ↑ (пол.) Grzegorz Hryciuk, Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948, Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek, ISBN 83-7441-121-X, s. 331.

Джерела

Адміністративний центр: Луцьк
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волинське_воєводство_(1921—1939)&oldid=34034585