Вишневецька волость
| Вишневецька волость | ||||
| Центр | Вишнівець | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 983 (1885) | |||
| Населення | 9203 осіб (1885) | |||
| Густота | 49.6 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Вишнівець | |||
| Гміна Вишнівець | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Кременецький |
| Адмінцентр гміни | Вишнівець |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 25 |
Вишневецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Вишнівець.
Склад
Станом на 1885 рік складалася з 45 поселень об'єднаних у 12 сільських громад. Населення — 9203 особи (4510 чоловічої статі та 4693 — жіночої), 837 дворових господарств[1].
Основні поселення волості
- Вишнівець (Новий та Старий Вишнівець) — колишнє власницьке містечко при річці Горинь (на правому березі — Старий, на лівому — Новий) за 20 верст від повітового міста; волосне правління; 665 осіб, 97 дворів, 3 православні церкви, костел, католицька каплиця, синагога, 6 єврейських молитовних будинки, школа, 72 лавки, базар по неділях, ярмарок, пивоварний завод. За 5 верст — черепичний завод.
- Бодаки — колишнє власницьке село при річці Горинь, 676 осіб, 100 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок, водяний млин, сукновальня.
- Бутинь — колишнє власницьке село при річці Горинь, 370 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, сукновальня.
- Звиняча (Дзвиняча) — колишнє власницьке село, 760 осіб, 96 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок.
- Котюржинці (Которженці) — колишнє власницьке село при річці Горинь, 305 осіб, 43 двори, православна церква.
- Лози — колишнє власницьке село при річці Горинь, 370 осіб, 37 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини, поташний та цегельний заводи.
- Мухавець — колишнє власницьке село при річці Горинь, 630 осіб, 64 двори, православна церква.
Історія
Волость існувала у ХІХ ст. — 1920 році у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. У Польщі існувала під назвою ґміна Вишневець Кременецького повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що і до 1921 року. В 1921 р. складалася з 47 населених пунктів, налічувала 18 760 жителів (17 548 православних, 1 111 римо-католиків, 12 євангелістів, 4 греко-католики і 85 юдеїв)[2].
1 жовтня 1933 р. до ґміни включені:
- з ліквідованої сільської ґміни Вєжбовєц — село Оришківці;
- з ліквідованої сільської ґміни Борсукі — село Снігурівка.
Натомість було передано:
- до новоутвореної сільської ґміни Катербурґ села Горинка, Кушлин і Воля Рицарська;
- до новоутвореної сільської ґміни Колодне село Воля Вільсона[3]
На 1936 рік гміна складалася з 25 громад[4]:
- Біла — село: Біла;
- Бодаки — село: Бодаки;
- Бутинь — село: Бутинь та хутір: Поляни;
- Дзвеняче — село: Дзвеняче та хутори: Городисько, Кочарин, Помірки і Вивина;
- Федьківці — село: Федьківці та хутір: Липник;
- Кинахівці — село: Кинахівці та хутір: Козне;
- Котюринці — село: Котюринці та хутір: Школа;
- Кривчики — село: Кривчики та хутір: Соловій;
- Кунинець Малий — село: Кунинець Малий та хутори: Довжок і Колосова;
- Кунинець Великий — село: Кунинець Великий;
- Лози — село: Лози та хутори: Чернявське і Котульське;
- Маневе — село: Маневе та хутір: Манівщина;
- Мухавець — село: Мухавець;
- Мишківці — село: Мишківці;
- Нарутовичі — село: Нарутовичі;
- Орлопіль — село: Орлопіль;
- Оришківці — село: Оришківці;
- Снігурівка — село: Снігурівка;
- Вишнівець — містечко: Вишнівець та хутори: Камінське, Логвинів Ліс і Марянівка;
- Вишнівець Старий — село: Вишнівець Старий та хутір: Масальщина;
- Вишнівець Новий — місто: Вишнівець Новий та хутір: Варшавка;
- Воля Кобутовецька — село: Воля Кобутовецька;
- Воля Стрілецька — село: Воля Стрілецька;
- Загороддя — село: Загороддя та хутір: Високе;
- Залісці — село: Залісці та хутори: Червінка і Попівщина.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Вишнівецького району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 47 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |