Науель Перес Біскаярт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 17 грудня 2021, заснована на цій версії.
Науель Перес Біскаярт
ісп. Nahuel Pérez Biscayart
Дата народження6 березня 1986(1986-03-06)[1][2] (38 років)
Місце народженняБуенос-Айрес, Аргентина[2]
ГромадянствоАргентина Аргентина
Професіяактор
Роки активності2003 — наш час
IMDbID 1465580
Нагороди та премії
«Сезар» (2018)
Науель Перес Біскаярт у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Фото Науеля Переса Біскаярта

Науель Пе́рес Біская́рт (ісп. Nahuel Pérez Biscayart; нар. 6 березня 1986, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський актор кіно та телебачення.

Біографія

Науель Перес Біскаярт народився 6 березня 1986 року у Буенос-Айресі, Аргентина. У дитинстві Науель ніколи не замислювався про акторську кар'єру і навіть в початковій школі він не брав участі ні в яких мистецьких заходах. Навчаючись в середній школі, Біскаярт заради жарту записався в театральний гурток і з часом зрозумів, що йому подобається грати на сцені.

На телебаченні 17-річний Науель дебютував у серіалі «Путани», у якому зіграв роль Маркоса. У 2006 році Біскаярт був удостоєний премії як «Найкращий актор» на Кінофестивалі трьох континентів в Нанті (Франція) за роль у фільмі «Клей».

У 2010 році Біскаярт вперше знявся за кордоном, у Франції, зігравши одну з ролей у фільмі Бенуа Жако «У лісовій хащі» з Ізільд Ле Беско. Продовжуючи зніматися в кінофільмах і телесеріалах в Аргентині, актор отримує нові пропозиції зі Швейцарії та Бельгії. У 2010 році він знову знявся у Франції, у фільмі Ребекки Злотовськи «Гранд Централ. Атомне кохання».[3]

У 2014 році Науель Бікаярт спробував себе в ролі режисера і зняв свій перший короткометражний фільм «Я забув» (фр. J'ai oublié). У цьому ж році актор зіграв головну роль у фільмі «Я твій», за що отримав премію за «Найкращу чоловічу роль» на кінофестивалі в Карлових Варах.

У 2017 році Біскаярт зіграв головні ролі у французьких фільмах «Зазирни в його серце» — повнометражному режисерському дебюті Джоан Шемли (в українському прокату фільм демонструвався з 7 грудня 2017), та в драмі Робена Кампійо «120 ударів на хвилину», яка брала участь в 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі та завоювала там кілька нагород. У грудні цього ж року за роль Шона Далмазо у фільмі «120 ударів на хвилину» Біскаярт був номінований на премію Європейської кіноакадемії як «Найкращий європейський актор»[4][5]. У 2018 році актор отримав за цю роль французьку національну кінопремію «Сезар» як найперспективніший актор.[6][7]

Фільмографія

Науель Перес Біскаярт (у центрі) з членами знімальної групи фільму «120 ударів на хвилину» на Каннському МКФ 2017
Ролі на телебаченні
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2003 с Путани Disputas Маркос
2003 с Чорне сонце Sol negro Маріто
2004 с Епітафії Epitafios Пабло
2004 с Холодна кров Sangre fría Іван
2005 с Жінки-вбивці Mujeres asesinas Марсело
2005 с Трофеї Ботінес
2006 с Відчайдушні домогосподарки Amas de casa desesperadas
2006 с Брати детективи Hermanos y detectives
2007 тф Сигнал La señal
2008 с Тут неможливо жити Aquí no hay quien viva Лукас
2009 с Епітафії 2 Epitafios Пабло
2010 с Втрачений час Lo que el tiempo nos dejó
2011 с Провідний гравець El puntero Гермініо
2012—2013 с Темний ангел Lynch Педро Хосе «Скажений»
Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2004 ф Наступний вихідний Próxima Salida Абель
2005 ф Татуювання Tatuado Пако
2005 ф Аура El Aura Хуліо
2006 ф Клей Glue
2006 ф Сирне обличчя Cara de queso 'mi primer ghetto' Фелман
2006 кф Поточний час Todas las veces
2009 ф Кров тече La sangre brota Леандро
2009 ф Мовчання Silencios Хуан
2010 ф Патагонія Patagonia Алехандро
2010 ф У лісовій хащі Au fond des bois Тімоті
2010 ф Гора Байо Cerro Bayo Лукас
2013 ф Гранд Централ. Атомне кохання Grand Central Айзек
2013 ф Ліва нога. Права нога Left Foot Right Foot Вінцент
2014 ф Усі мертві Todos están muertos Дієго
2014 ф Я твій Je suis à toi Лукас
2014 ф Лулу Lulu
2015 ф Останнє літо Бека Becks letzter Sommer Раулі Кантас
2016 ф Перед світанком Stefan Zweig: Farewell to Europe Віктор д'Альмейда
2016 ф Ідеальне майбутнє El futuro perfecto
2017 ф 120 ударів на хвилину 120 battements par minute Шон Далмазо
2017 ф До побачення там, нагорі Au revoir là-haut офіцер жандармерії
2017 ф Зазирни в його серце Si tu voyais son coeur Костель
2017 ф Агада Agadah

Визнання

Нагороди та номінації Науеля Переса Біскаярта[8]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Аргентинської асоціації кінокритиків
2006 Срібний кондор найкращому акторові-новачку Татуювання Перемога
2017 Срібний кондор найкращому акторові Лулу Номінація
Кінофестиваль трьох континентів у Нанті
2006 Найкращий актор Клей Перемога
Премія «Люм'єр»
2011 Найкращий молодий актор У лісовій хащі Номінація
2018 Найкращий актор 120 ударів на хвилину Перемога
Кінофестиваль у Карлових Варах
2014 Найкращий актор Я твій Перемога
Міжнародний кінофестиваль квір-кіно в Лісабоні
2015 Приз журі найкращому акторові Я твій Перемога
Премія «Кришталевий глобус»
2018 Найкращий актор 120 ударів на хвилину Перемога
Премія «Сезар»
2018 Найперспективніший актор 120 ударів на хвилину Перемога

Примітки

  1. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  2. ↑ а б cinenacional.com — 2001.
  3. ↑ Nahuel Perez Biscayart: Sa biographie на сайті AlloCiné (фр.)
  4. ↑ European Film Awards Nominations: ‘The Square’, ‘Loveless’, ‘On Body And Soul’ & More. Deadline.
  5. ↑ The 30th European Film Awards. Cineuropa (англ) . Процитовано 8.12.2017.
  6. ↑ Yann Bouchery. Le journal de 7h : "120 battements par minute" de Robin Campillo s'impose aux César. RTL.fr (фр.) . 3.03.2018. Процитовано 3.03.2018.
  7. ↑ 43e cérémonie des César : Le triomphe de « 120 battements par minute ». Le Point.fr (фр.) . 2.03.2018. Процитовано 3.03.2018.
  8. ↑ Нагороди та номінації Науеля Переса Біскаярта на сайті IMDb (англ.)

Посилання

Аргентинські актори Це незавершена стаття про аргентинського актора або акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Науель_Перес_Біскаярт&oldid=34108241