Кліцько
село Кліцько | |
---|---|
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1603) | |
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Львівський |
Громада | Комарнівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060210090070225 |
Облікова картка | с. Кліцько |
Основні дані | |
Засноване | 1404 |
Населення | 273 |
Площа | 1,156 км² |
Густота населення | 236,16 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81564[1] |
Телефонний код | +380 3231 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°37′52″ пн. ш. 23°43′38″ сх. д. / 49.63111° пн. ш. 23.72722° сх. д.Координати: 49°37′52″ пн. ш. 23°43′38″ сх. д. / 49.63111° пн. ш. 23.72722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
270 м[2] |
Водойми | р. Верещиця |
Відстань до обласного центру |
44 км[3] |
Відстань до районного центру |
44 км[3] |
Найближча залізнична станція | Комарно |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81562, Львівська обл., Львівський р-н, м. Комарно, вул. Січових Стрільців, 34[4] |
Карта | |
Мапа | |
|
Клі́цько — село в Україні, у складі Комарнівської міської територіальної громади Львівського району Львівської області. Населення становить 273 особи. Орган місцевого самоврядування — Комарнівська міська громада[4].
Географія
Село Кліцько розташоване на схід за 29 км від Рудок та за 4 км від Комарна. На північний захід розташовані Катериничі, на півночі — Якимчиці, на півдні — Комарно та Грімне, на сході — Яструбків. У західній частині села лежить Клитецький став, майже повністю осушений, а над його берегами розташована сільська забудова. Через південну частину села тече та впадає до того ставу вузький потік.
Історія
У XVIII столітті село Кліцько належало до ключа Комарно. Наприкінці XIX століття село Кліцько належало до Рудківського повіту та перебувало у власності шляхтичів з роду Лянцкоронських. На той час Лянцкоронським належало з більшої власності: землі орної — 367, луків та лісів — 254, пасовиськ — 21 моргів, а з меншої: орної землі — 314, луків та лісів — 57, пасовиськ — 67 моргів[5].
Згідно перепису 1880 року у ґміні налічувалося 322 мешканці. Більшість населення греко-католицького обряду, за винятком 30 мешканців, які належала до римо-католицької громади села. Римо-католицька парафія у Комарні, греко-католицька по місцю та належала до Горожанського деканату, Перемишльської дієцезії. До тої парафії належали села Чуловичі, Якимчиці, Горбуля та Литовка. В селі є дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, суд та фільварок. На полях тої ґміни біля Клитецького ставу розташоване велике торфовище[5].
Церква
Посеред села, при дорозі до Щирця, розташована дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована 1603 року. У той самий час поряд зведена дзвіниця церкви. Іконостас був зроблений у 1674 році, тоді ж розмалювали інтер'єр. Реставрація церкви відбулася у 1686—1687 роках, а 1707 року під неї був підведений кам'яний фундамент. У 1880 році, при парохові о. Антінові Бачинському, був проведений капітальний ремонт церкви — тоді, зокрема, з'явився новий верх храму. Він також мав намір збудувати нову церкву та 1905 року попросив дозволу на розібрання діючої, адже 1904 року відомий архітектор Василь Нагірний на замовлення пароха виготовив проєкт нової мурованої церкви. Але справа не була доведена до кінця. У 1955—1989 роках приміщення церкви використовувалися як архів та склад книжок. Сучасного вигляду церква набула після реставрації, яку розпочали у 2005 році. 22 квітня 2008 року в церкві виникла пожежа, в результаті чого було частково пошкоджено частину покрівлі та стін бабинця, а найбільше обгоріла баня над бабинцем. Нині церква в користуванні громади УГКЦ[6]. Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею внесені до реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронними № 1350/1 (церква) та № 1350/2 (дзвіниця)[7]. Станом на листопад 2021 року триває реставрація церкви[8].
Поряд збудована мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці, що належить громаді ПЦУ (благочинний митр. прот. Роман Шак, Городоцьке благочиння, Львівсько-Сокальська єпархія ПЦУ).
Відомі люди
- Іван Гель (1937–2011) — український правозахисник, дисидент, політик, публіцист.
- Михайло Тершаковець (1883—1978) — український літературознавець.
Примітки
- ↑ Міське відділення поштового зв'язку. МВПЗ Комарно. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Прогноз погоди в селі Кліцько. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Відстані від села Кліцько. della.com.ua. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Комарнівська міська територіальна громада. komrada.gov.ua. Комарнівська міська територіальна громада. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Klicko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 144. (пол.)
- ↑ Василь Слободян. Церква Успіння Пр. Богородиці (1603). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Церква Успіння Богородиці з дзвіницею. encyclosights.com. Енциклопедія пам'яток України. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Дерев'яну церкву у Кліцько продовжать реставрувати ще цього року. galinfo.com.ua. Інформаційна Агенція «ГалІнфо». Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела
- В. Слободян. Церкви України: Перемиська єпархія. — Львів : НВФ «Українські технології», Львів. — 863 с. — ISBN 966-02-0362-4.
- Успенська церква в Кліцько. Мініатюра початку XVII століття. kray.org.ua. Краєзнавчо-туристичний портал «Край». 28 січня 2020. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Наталка Радикова (4 листопада 2021). Дерев’яну церкву у Кліцько продовжать реставрувати ще цього року. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 25 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Klicko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 144. (пол.)
Посилання
- Андрій Бондаренко. Кліцько. ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Конфітюрний конфлікт конфесій. castles.com.ua. Замки і храми України. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - На Львівщині у селі Кліцько реставрують церкву XVII століття. youtube.com. Еспрессо. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Юлія Осим (14 січня 2021). Дев'ять унікальних дерев'яних храмів Львівщини. portal.lviv.ua. Львівський портал. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Церква Успення Пресвятої Богородиці (с. Кліцько, Львівська область). cerkva.online. Процитовано 25 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - На Львівщині за чотири мільйони відреставрують дерев'яну церкву початку XVII століття. varianty.lviv.ua. Варіанти. 12 серпня 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|