Грайворонський район
Грайворонський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
Грайворонский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Бєлгородська область | ||||
Утворений: | 1928 | ||||
Населення: | (2002) 31 000 осіб | ||||
Площа: | 853,8 км² | ||||
Телефонний код: | 7-47261 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | Грайворон | ||||
Кількість міст: | 1 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | http://www.graivoron.ru | ||||
Голова місцевої думи: | Головін Олександр Іванович |
Грайворо́нський райо́н — адміністративна одиниця Росії, Бєлгородська область. До складу району входять 1 міське і 12 сільських поселень. Історично Грайворонський район відноситься до Східної Слобожанщини, та Історичної Харківщини[1] та Охтирщини.[2]
Географія
Грайворонський район розташований у південно-західної частини Бєлгородської області. На півдні район межує з Красноярузький та Рокитнянським районами Бєлгородської області. На сході район межує з Борисовським районом Бєлгородської області. З півдня та заходу, кордон району збігається з державним кордоном між Україною та Росією. Межує з Харківською областю та Сумською областю.
Площа Грайворонського району — 853, 8 км².
У селі Дунайка річки Лисичка та Дунайчик впадають у Ворсклицю. В районі течуть річки: Ворскла, Безім'янка, Солов'їва.
Історія
У XVII сторіччі землі району заселялися переселенцями з Правобережної України. Його історія була нерозривно пов'язана з Слобідською Україною, зокрема з Охтирським слобідським козацьким полком. Заснований у 1640 році Грайворон був сотенним центром Грайворонської сотні Охтирського полку. У зв'язку з близькістю до Бєлгороду на землях Грайворонщини також оселяються селяни з Московщини.
У 1765 році , полковий устрій Слобідської України було скасовано. З козаків було утворено Охтирський гусарський полк, а землі колишнього полку увійшли у Слобідсько-Української губернії як Охтирська провінція.
У 1779 році сучасний Грайворонський район у складі Хотмижського повіту приєднаний до Слобідсько-Української губернії.
У 1780 році Слобідсько-Українська губернія була переформована у Харківське намісництво. Сучасний Грайворонський район, входив до складу Хотмижського округу цього намісництва.
23 березня 1838 року утворюється Грайворонський повіт Курської губернії на базі скасованого Хотмижського повіту. В нове повітове місто переводяться повітові органи влади з Хотмижську, який став позаштатним містом Грайворонського району.[3][4]
За часів Української Народної Республіки, за законом від 2-4 березня 1918 про адміністративно-територіальний поділ України — Грайворонський повіт Землі Слобожанщина.
29 квітня 1918 року , гетьман Української держави Павло Скоропадський повертає старий губернський поділ часів Російської імперії. Грайворонський повіт стає одним з 22 повітів Харківської губернії України.
У 1928 році у зв'язку з переформуванням губернсько-повітового поділу в обласно-районний, Грайворонський повіт було скасовано, а новоутворений Грайворонський район включений до Бєлгородського округу Центрально-Чорноземної області.
У 1930 році округа були скасовані, а райони стали напряму підлеглими обласному центру у Воронежі.
У 1934 році Центрально-Чорноземна область була розділена на Курську та Воронезьку області. Грайворонський район відійшов до Курської області.
У 1954 році Грайворонський район став складовою частиною новоутвореної Бєлгородської області.
У 1964 році Грайворонський район було скасовано, а його територія ввійшла до складу Борисовського району.
У 1989 році , Грайворонський район було відновлено в складі Бєлгородської області.
З 1 січня 2006 року згідно з законом Бєлгородської області від 20.12.2004 № 153 муніципальному формуванню «Грайворонський район» надано статус муніципального району. На території району створені 13 муніципальних формувань: 1 міське та 12 сільських поселень.
Адміністративний поділ
У складі Грайворонського району 1 міське та 12 сільських поселень:
№ | Міське чи сільське поселення | Адміністративний центр | Кількість н.п. | населення | Площа, км² |
---|---|---|---|---|---|
1 | Місто Грайворон | місто Грайворон | 2 | 6691 | 30,64 |
2 | Безименське сільське поселення | село Безимено | 1 | 807 | 48,60 |
3 | Головчинське сільське поселення | село Головчино | 4 | 8246 | 95,59 |
4 | Гора-Подільське сільське поселення | село Гора-Поділ | 2 | 2527 | 43,70 |
5 | Горьковське сільське поселення | село Горьковський | 5 | 955 | 66,08 |
6 | Доброівановське сільське поселення | село Доброівановка | 4 | 2106 | 51,63 |
7 | Дорогощанське сільське поселення | село Дорогощь | 2 | 948 | 51,39 |
8 | Дунайське сільське поселення | село Дунайка | 3 | 1149 | 73,14 |
9 | Івано-Лисичанське сільське поселення | село Івановська Лисиця | 4 | 1697 | 124,61 |
10 | Козинське сільське поселення | село Козинка | 4 | 1277 | 59,11 |
11 | Мокроорловське сільське поселення | село Мокра Орловка | 3 | 824 | 56,29 |
12 | Новостроївське сільське поселення | село Новостроївське-Перше | 3 | 848 | 36,33 |
13 | Смородинське сільське поселення | село Смородино | 2 | 6691 | 30,64 |
Економіка
Більш як 80 % мешканців району задіяне у сільському господарстві.
Посилання
- Офіційний сайт Грайворонського району
- Грайворонський район на сайті адміністрації Бєлгородської області
Література
- Ігор Роздобудько. Східнослобідська геральдика // Східна Слобожанщина. Українці навколо України.
- Потто В. А. Історія Охтирського полку — Санкт-Петербург, тип. «Балашов і Ко»,1902. — І, ІІ томи. (рос.)
- Міські поселення в Російської імперії. Т. ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.: друкарня К. Вульфа, 1863. — 680 с. з додатками.
Красноярузький район | Ракитянський район | |
Україна | Борисовський район (Росія) | |
Україна |
Примітки
- ↑ Хотмижський повіт (Харківське намісництво 1780), УкрВікі сторінка.
- ↑ Історично Охтирщина (землі Охтирського козацького полку), значно більша за сучасний Охтирський район. Охтирщина охоплювала: сучасні південні райони Сумської області; Богодухівський, Коломацький, Краснокутський райони Харківської області; Котелевський район Полтавської області також Грайворонський Красноярузький райони Білгородської області. Після скасування полкового устрою Слобідської України та утворення Слобідсько-Української (пізніше Харківської губернії) (1765 рік), утворився Охтирський повіт. При заснуванні Сумської області в 1939 році, частина земель Охтирщини залишилася в Харківській області, частина відійшли до новоутвореної Сумської області.
- ↑ Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту
- ↑ Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.: друкарня К. Вульфа, 1863. — С. 23-25.