Пісня Бернадетти
«Пісня Бернадетти» (англ. The Song of Bernadette) — чорно-білий кінофільм американського режисера Генрі Кінга, знятий у 1943 році. Фільм розповідає історію святої Бернадетти Субіру, яка запевняла, що в 1858 році їй вісімнадцять разів являлася Діва Марія. В основу сценарію Джорджем Сітоном було покладено однойменний роман Франца Верфеля, виданий у 1941 році, що мав успіх у читачів і який пробув більше року в списку бестселерів за версією New York Times.
Сюжет
1858 рік. Юна мешканка Лурда — Бернадетта Субіру, що страждала від астми і туберкульозу, разом з сестрою і подругою відправилися в ліс за хмизом. Наблизившись до Массабельского гроту, вона почула шум, схожий на порив вітру. Потім помітила світло між скель. За словами Бернадетти, перед нею з'явилася «красива благородна пані». Від неї виходило сяйво. «Пані» була одягнена в біле і в руках тримала чотки. Спочатку вона прийняла бачення за образ померлої місцевої дівчини. Через три дні Бернадетта повернулася до гроту і окропила тріщину святою водою. Спочатку в розповідь дівчинки не вірили ні близькі, ні більшість інших жителів села, але селом, а згодом і за його межами починають ходити чутки, що Бернадетта бачила Діву Марію, хоча сама вона ніколи цього не стверджувала. Місцева влада, вважаючи, що дівчинка або з'їхала з глузду, або бреше, має намір спростувати слова Бернадетти і зламати її віру. Священик теж не вірить дівчинці і побоюється, що у разі, якщо її обман розкриється, він обернеться ударом по престижу церкви. Проте дівчинка твердо стоїть на своєму і придбаває дедалі більше прибічників. Незабаром за вказівкою Діви вона знаходить підземний струмок, води якого зціляють будь-які хвороби.
Виробництво
У 1942 році, незабаром після успіху роману Верфеля, кінокомпанія 20th Century Fox придбала права на його екранізацію, заплативши за них 125 тисяч доларів. Сам Верфель був залучений до роботи над фільмом як консультант. У серпні 1942 року режисером було затверджено Генрі Кінга[2]. Близько трьохсот акторок претендували на головну роль у фільмі, серед них були Ліліан Гіш, Енн Бакстер, Мері Андерсон, Лінда Дарнелл і Тереза Райт. Продюсер Девід Селзнік восени 1942 року влаштував для своєї майбутньої дружини Дженніфер Джонс проби. Генрі Кінг, що вже схилявся до вибору Дарнелл на головну роль, побачивши Джонс, був заінтригований молодою дебютанткою і, врешті, затвердив її на роль Бернадетти[3]. Лінда Дарнелл отримала роль Діви Марії.
Зйомки стрічки почалися в березні 1943 року. На студійному майданчику були зібрані найбільші з часів «Горбаня з Нотр-Даму» (1923) декорації. Більше сотні робітників побудували декорації двадцяти шести будівель, серед яких був собор Лурда заввишки 75 футів. Окремо була побудована 450-футова декорація грота[3].
У ролях
Актор(ка) | Роль | |
---|---|---|
Дженніфер Джонс | … | Бернадетта Субіру |
Вільям Ейт | … | Антуан Ніколау |
Чарльз Бікфорд | … | панотець Пейрамаль |
Вінсент Прайс | … | прокурор Віталь Дутюр |
Лі Джей Кобб | … | доктор Дузус |
Гледіс Купер | … | сестра Марія Тереза Вазус |
Енн Ревір | … | Луїза Субіру |
Роман Бонен | … | Франсуа Субіру |
Мері Андерсон | … | Жанні Абаді |
Патріша Морісон | … | імператриця Євгенія |
Обрі Матер | … | мер Лакад |
Чарльз Дінгл | … | Жакоме |
Марсель Даліо | … | Келле |
Лінда Дарнелл | … | Діва Марія (в титрах не вказана) |
Визнання
Нагороди та номінації фільму Пісня Бернадетти[4] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
1944 | Премія «Оскар» | Найкращий фільм року | Пісня Бернадетти | Номінація | |
Найкраща режисура | Генрі Кінг | Номінація | |||
Найкраща жіноча роль | Дженніфер Джонс | Перемога | |||
Найкраща чоловіча роль другого плану | Чарльз Бікфорд | Номінація | |||
Найкраща жіноча роль другого плану | Гледіс Купер | Номінація | |||
Енн Ревір | Номінація | ||||
Найкращий оригінальний сценарій | Джордж Сітон | Номінація | |||
Найкраща операторська робота | Артур Ч. Міллер | Перемога | |||
Найкраща музика | Альфред Ньюман | Перемога | |||
Найкраща робота художника-постановника | Джеймс Басеві, Вільям К. Дарлінг, Томас Літтл | Перемога | |||
Найкращий звук | Едмунд Г. Гансен | Номінація | |||
Найкращий монтаж | Барбара МакЛін | Номінація | |||
Золотий глобус | Найкращий фільм — драма | Пісня Бернадетти | Перемога | ||
Найкращий режисер | Генрі Кінг | Перемога | |||
Найкраща жіноча роль | Дженніфер Джонс | Перемога |
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м ČSFD — 2001.
- ↑ The Song of Bernadette (1945) - Notes (англ.). Turner Classic Movies. Процитовано 29 січня 2015.
- ↑ а б Paul Green. Jennifer Jones: The Life and Films. — McFarland, 2011. — С. 27-42. — ISBN 978-0786460410.
- ↑ http://www.imdb.com/title/tt0036377/awards?ref_=tt_ql_4 Повний перелік нагород та номінацій фільму Пісня Бернадетти] на сайті IMDb
Посилання
- Пісня Бернадетт на сайті American Film Institute Catalog[en] (англ.)
- Пісня Бернадетти на TCM Movie Database (англ.)
- Пісня Бернадетти на сайті AllMovie (англ.)
- Пісня Бернадетти доступний для вільного завантаження з Інтернет-архіву [більше] (англ.)
- Фільми 1943
- Фільми — лауреати премії «Золотий глобус» за найкращий фільм — драма
- Фільми США 1943
- Фільми-драми США
- Біографічні фільми США
- Чорно-білі фільми США
- Фільми Генрі Кінга
- Екранізації австрійських літературних творів
- Екранізації чеських літературних творів
- Фільми англійською мовою
- Біографічні фільми про жінок