Красноярське (Покровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Красноярське
Річка у Красноярському
Річка у Красноярському
Річка у Красноярському
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Громада Добропільська міська громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Красноярське 
Основні дані
Населення 814
Поштовий індекс 85040
Телефонний код +380 6277
Географічні координати 48°25′17″ пн. ш. 37°07′44″ сх. д. / 48.42139° пн. ш. 37.12889° сх. д. / 48.42139; 37.12889Координати: 48°25′17″ пн. ш. 37°07′44″ сх. д. / 48.42139° пн. ш. 37.12889° сх. д. / 48.42139; 37.12889
Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 85040, Донецька обл., Доборопільський р-н, с. Світле, вул. Побєди, 28
Карта
Красноярське. Карта розташування: Україна
Красноярське
Красноярське
Красноярське. Карта розташування: Донецька область
Красноярське
Красноярське
Мапа

Красноярське у Вікісховищі

Красноярське "Чернігівка" — селище в Україні, Добропільському районі Донецької області.

Чернигівка перша
Чернигівка друга

Історія

На карті 1861 року зазначено, що на місці нинішнього села знаходилося хутір Іванівка.[1]

Поля навколо хутора належали пану Роговському.[2]

В 1922 році з Чернігівської губернії на хутір переселяли людей цілими сім'ями, з усім господарським майном. Хутір став носити назву Чернігівка. Хутір розташовувався в улоговині. У селі було дві довгі вулиці довжиною приблизно 3 км.

Під час війни хутір зайняли німці. Вони гнобили місцевих жителів забирали продукти харчування. На самому краю хутора німці зробили сильне зміцнення. Там, де було колгоспне управління, розташувався німецький штаб, цистерни з пальним, гармати.

Наприкінці літа 1943 почався наступ Червоної армії в районі хутора. Чотири рази хутір переходив з рук в руки, але в самому хуторі руйнувань не було. Снаряди перелітали хутір і вибухали аж за кладовищем, або недолітали і падали на-Куличках. Тільки один снаряд потрапив в дах баби Жучихи і стирчав там поки в хуторі не зайшли червоні і не розмінували його.

Джерела

  • Слава і воля  Доброго Поля. 2010
  • Свято-Введенська церква "Довжина в життя шлях до своєї православної церкви."

Примітки

  1. Военно-топографическая карта Екатеринославской губернiи. Год: 1861
  2. Слава і воля Доброго Поля. 2010