Родинське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Родинське
Rodynske new gerb.png Rodynske prapor.png
Герб Родинського Прапор Родинського
Родинське
Розташування міста Родинське
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька
Район Покровська міська рада
Код КОАТУУ 1413270600
Засноване 1950
Статус міста з 1962 року
Населення 10773 (01.01. 2012)
Площа 3 км²
Густота населення 1621 осіб/км²
Поштові індекси 85310-87315
Телефонний код +380-6239
Координати 48°21′11″ пн. ш. 37°12′36″ сх. д. / 48.35306° пн. ш. 37.21000° сх. д. / 48.35306; 37.21000Координати: 48°21′11″ пн. ш. 37°12′36″ сх. д. / 48.35306° пн. ш. 37.21000° сх. д. / 48.35306; 37.21000
Висота над рівнем моря 190 м
Відстань
Найближча залізнична станція Родинська
До обл./респ. центру
 - фізична 58 км
 - залізницею 66 км
 - автошляхами 75,3 км
До Києва
 - фізична 536 км
 - залізницею 735 км
 - автошляхами 616 км
Міська влада
Адреса 85310, Донецька обл., Покровська міськрада, м. Родинське, вул. Краснолиманська, 23, 4-10-28
Веб-сторінка Сторінка на сайті Покровської міськради
Міський голова Федоров Сергій Володимирович

Commons-logo.svg Родинське у Вікісховищі

Ро́динське — місто районного значення у Донецькій області, підпорядковане Покровській міській раді: 10773 мешканців (01.01.2012). Маленьке шахтарське містечко, розташоване коло залізничного вузла Покровськ. Кам'яновугільні шахти.

Географія[ред.ред. код]

З північної та західної сторін до території міста примикають землі Добропільського району, зі східної — землі Новоекономічної селищної ради, з південної — Рівненської сільської ради Покровського району. Біля міста проходить автомобільна дорога Т 0515 та залізниця, станція Родинська.

Історія[ред.ред. код]

Засноване в 1950 році у зв'язку з будівництвом вугільних шахт. Місто районного підпорядкування з 1962 року. У 2000 році мешканці відзначили 50-річчя рідного міста.

Пам'ятники[ред.ред. код]

>Без минулого немає майбутнього…

Маленьке місто Родинське… Моє місто! Місце, де живуть сильні й сміливі , працьовиті й завзяті люди. У цьому році відзначається 140-річчя міста Красноармійська, де закладено багато скверів, встановлено пам’ятники. А що є в моєму, рідному куточку? Так, є! Є пам’ятник загиблим шахтарям , тим, хто ціною свого життя примножував багатство нашої країни. 20 серпня 2013 року в місті урочисто було відкрито пам’ятний знак, у вигляді глиби вугілля, яка спирається на руку – натруджену, сильну. Уся конструкція поставлена на круг, що означає вічність.

Ту вічність, у якій живе пам’ять про наших земляків. У вічність уже записано 241 прізвище загиблих на шахтах "Краснолиманська" та "Родинська". Ідея створення цього пам`ятнику належить міській раді та Михайлу Гордовенку, який є Героєм Праці України. В основу меморіалу було покладено ідею красноармійського художника Анатолія Парафінюка. Для того, щоб знайти кошти для встановлення монументу, влада міста Родинське прийняла участь в обласному конкурсі з благоустрою міста. Саме цей проект і переміг. "Вугільна компанія "Краснолиманська" також зробила все можливе, щоб здійснити цей задум.

Загиблих уже не повернути. Підійти до монумента і побачити знайомі вам імена наших рідних, близьких людей, які жили поруч. І ми впевнені, що саме цей монумент у місті Родинське не дасть право забути про тих, хто пішов з життя на трудовому посту. … Подивимось у майбутнє: сквер , пам’ятник, світове оснащення, квіти, дитячий майданчик… Без минулого немає майбутнього


Економіка[ред.ред. код]

Народногосподарський профіль міста визначає вугледобувна промисловість, яка представлена шахтами:

  • Державне підприємство "Вугільна компанія «Краснолиманська» (директор Волотковський Сергій Миколайович). Промисловий запас підприємства становить 234 млн 583 тис. т, вугілля марки «Ж».
  • Шахта «Краснолиманська» розпочала свою роботу в 1958 році. Вже в 1959 році було досягнуто небувалих для Донецького краю темпів проходки. В 1967 році підприємство досягло всесвітнього рекорду — видано на гора 110 тисяч тонн вугілля за 31 робочий день.
  • Вугільне підприємство «Родинське» в/о «Покровськвугілля» (директор Гнілов Іван Гаврилович).
  • Шахта «Родинська» — підприємство високої культури та організації. Здана до експлуатації 25 грудня 1954 року.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 11988 осіб, із них 23,23% зазначили рідною мову українську, 75,91% — російську, 0,33% — вірменську, 0,14% — білоруську, 0,04% — молдовську, 0,02% — болгарську, німецьку, польську та грецьку, а також 0,01% — гагаузьку мову[1].

Житловий фонд[ред.ред. код]

Житловий фонд за даними міського відділу статистики становить 250.0 тис. м2 загальної площі. Багато — та малоетажний житловий фонд розташовано в південній частині міста, який обслуговується комунальним підприємством «Родинський центр єдиного замовника», створений у 2007 році. 80% житлового фонду знаходиться в аварійному стані, основна проблема — ремонт покрівлі. Північна частина міста забудована садибами. В цій частині міста основна проблема — підробітка шахти «Родинська».

Транспорт[ред.ред. код]

У західній частині міста проходить залізнична магістраль МПС «Покровськ-Білицьке». Паралельно — автодорога територіального значення Т 0515 (ПокровськДобропілля).

Історичні фотографії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.