Мирноград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирноград
адміністративно-територіальна одиниця
Myrnohrad gerb big.png Myrnohrad flag.svg
Герб Мирнограда Прапор Мирнограда
Stakhanov Coal Mine. Administrative Building.JPG
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Мирноградська міська рада
Код КОАТУУ: 1411300000
Засноване 1911
Статус міста з 19651 року
Населення 48839 (01.01.2017)[1]
Площа 23 км²
Густота населення 2123,4 осіб/км²
Поштові індекси 85320—85329
Телефонний код +380-6239
Координати 48°18′08″ пн. ш. 37°15′41″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 183 м
День міста остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Покровськ
До станції 16 км
До обл./респ. центру
 - фізична 59 км
 - залізницею 59 км
 - автошляхами 68,9 км
До Києва
 - фізична 542 км
 - залізницею 797 км
 - автошляхами 634 км
Міська влада
Адреса 85322, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, 9, 6-11-22
Вебсторінка Мирноградівська міськрада
Міський голова Брикалов Олександр Леонідович
1місто обласного підпорядкування з 1990 року

Commons-logo.svg Мирноград у Вікісховищі

Карта
Мирноград. Карта розташування: Україна
Мирноград
Мирноград
Мирноград. Карта розташування: Донецька область
Мирноград
Мирноград

Мирногра́д (до 2016 року — Димитров[2]) — місто обласного підпорядкування в Донецькій області, 49 839 мешканців (2017).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Мирноград — одне з типових міст Донецької області. Основу промислового комплексу складає вугільна промисловість. Площа міста Мирнограда — 2 275 га. У місті проживають 55,8 тисяч чол. : з них чоловіки — 26,9 тис. чол., жінки — 28,9 тис. Працездатне населення становить 33,7 тис. чоловік. Місто має розвинені транспортні зв'язки. Упродовж південної межі міста проходить залізнична магістраль ЯсинуватаЧаплине із зупинним пунктом у місті Мирнограді. Усі вантажні перевезення здійснюються через станції Покровськ та Гродівка, розташовані відповідно у 16 та 12 км від міста Мирнограда. Центральною частиною міста проходить автодорога державного значення ПокровськКостянтинівка, якою здійснюється зв'язок із Донецьком та іншими містами України. Зв'язки з населеним пунктом забезпечує мережа автодоріг місцевого значення. Найближчий аеропорт був розташований у Донецьку на відстані 75 км, зруйнований під час проведення АТО, морський порт у м. Маріуполь на відстані 191 км.

Природні ресурси. Екологія[ред. | ред. код]

Місто Мирноград розташоване у степовій зоні південно-східної частини України, на південному заході Донецького кряжу. Місто входить у Придніпровський агроґрунтовий район. Ґрунтотворними є ліси, лісовидні суглинки. Ґрунтовий покрив переважно складається із звичайних чорноземів.

Клімат помірно континентальний. Характерні сильні вітри, літом висока температура повітря, зливи. Найхолодніші місяці року — січень, лютий, середня температура — −4,8 °C, найтепліший місяць — червень, середня температура — +26,4 °C. Середня кількість опадів становить 524 мм. Переважними є вітри східного та південно-східного напрямку. Глибина промерзання ґрунту до 1 метра. Рельєф являє собою степову рівнину, порізану яружно-байрачною мережею системи балок Родинської та Сенної. Гідрографія території представлена струмками та водостоками, які протікають на дні байраків. Ґрунтові води у заплавах балок залягають на глибині від 0,5 до 3 м, на плато та схилах — вище 10 м.

Для Мирнограда як промислового міста поряд з іншими соціальними проблемами найактуальнішими є поліпшення екологічної ситуації і оптимізації природних ресурсів. Екологічна ситуація міста характеризується як напружена і що потребує реалізації комплексу заходів. У місті сконцентровано 6 промислових підприємств: 3 шахти, збагачувальна фабрика, РМЗ, завод «Буддеталь», 12 підприємств, що надають послуги вугільним підприємствам, 3 автопідприємства. Найболючішими проблемами міста є забруднення повітряного та водного басейнів. В атмосферне повітря стаціонарними установами забруднення в 2002 р. було викинуто 38,508 тис. тонн шкідливих речовин у тому числі твердих — 2,541 тонн газоподібних і рідких — 35,961 тонн. Більша частина викидів шкідливих речовин припадає на підприємства вугільної промисловості та комунального господарства. Високі концентрації викидів спостерігаються у межах санітарно-захисних зон підприємств. Для поліпшення екологічної обстановки передбачено ряд заходів, що враховують запобігання забруднення повітряного, водного басейнів, ґрунту.

Історія[ред. | ред. код]

Історичними попередниками міста Мирнограда були два шахтарських селища, утворених біля вугільних рудників — Новоекономічного (1911 р.) та Гродівського (1916 р.). Ці два селища були побудовані на початку XX століття на землях, орендованих у сільських громад сіл Новоекономічного та Гродівки. 1934 року шахті № 5 — 6 (Гродівський рудник) було присвоєно ім'я Георгія Димитрова. А 1972 року шахтарські селища Новоекономічне та Димитров об'єднали під загальною назвою — місто Димитров. Назвали це шахтарське місто прізвищем болгарського політичного діяча, першого президента Болгарії Георгія Димитрова, на честь дружби з болгарським народом, представники якого працювали на шахтах у 60-ті роки. У серпні 1990 року Димитрову наданий статус міста обласного значення.

17 січня 2015 року у місті демонтували пам'ятник Леніну.

21 березня 2016 року згідно з законом про декоммунізацію димитровські депутати обрали нову назву та проголосували за перейменування міста на Мирноград.

12 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала місто Димитров у місто Мирноград. За відповідний законопроект № 4468 проголосовали 265 народних депутатів. Перейменування набуло чинності 22 травня 2016 року.

Трагедія 1966 року[ред. | ред. код]

У 1966 році ймовірно внаслідок тривалих злив частина терикону шахти 5/6 у Мирнограді (колишньому Димитрові) зруйнувалась, повністю знісши поселення по вулицях Садовій, Жданова та Розинській. Загинули всі, хто перебував у будинках та поряд. Радянська влада тоді приховала трагедію від суспільства.[3]

Економіка[ред. | ред. код]

Адміністративна будівля шахти «Стаханова»

На території міста функціонують 6 великих промислових підприємств.

  • Державне підприємство шахти «Капітальна» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Мирноградвугілля» — видобуток коксівного вугілля марки Г і ГЖ.
  • Державне підприємство шахти ім. Г. М. Димитрова виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Мирноградвугілля» — видобуток коксівного вугілля марки Г.
  • Шахта «Центральна» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Мирноградвугілля» — видобуток коксівного вугілля марки Г і ГЖ.
  • Орендне підприємство ЦЗФ «Комсомольська» Асоціації «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» — здійснює збагачення вугілля марки «К», «Г».
  • Закрите акціонерне товариство Мирноградський ремонтно-механічний завод виробляє запчастини до гірничо-шахтного устаткування, виготовляє металоконструкції. Здійснює капітальний ремонт гірничошахтного обладнання, лиття чавуну.
  • Державне підприємство завод «Буддеталь» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Красноармійськвугілля» виготовляє залізобетонні, бетонні вироби, шлакоблок, бетоніт, дерев'яні конструкції і пиломатеріали.

У місті є 3 автотранспортних підприємства, що займаються вантажоперевезенням породи, вугілля, будматеріалів, обладнання, продуктів. Покровський автотранспортний підрозділ № 11464 «Донецьк-автотранс».

Державне підприємство «Автомобіліст» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Мирноградвугілля». Мирноградська автобаза структурний підрозділ ДВАТ тресту «Красно-армійськшахтобуд».

Обсяг промислової продукції міста на 2003 рік у діючих оптових цінах передбачений на рівні 267,3 млн грн. Обсяг промислової продукції у цінах у відсотках до 2002 року передбачений на рівні 92 %.

Добування вугілля в обсязі 2430 тис. тонн або 90,3 % до 2002 року. На 2003 рік програмою передбачено отримати прибуток по місту у сумі 1,0 млн грн.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 55677 осіб, із них 25,98 % зазначили рідною мову українську, 71,78 % — російську, 0,14 % — вірменську, 0,09 % — білоруську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — циганську, болгарську та німецьку, а також польську, грецьку, гагаузьку, угорську та єврейську мови[4].

Національний склад населення за переписом 2001 року[5]

чисельність частка, %
українці 36 415 64,2
росіяни 17 742 31,3
татари 399 0,7
білоруси 360 0,6
вірмени 134 0,2

Мікрорайони і частини міста[ред. | ред. код]

  • Мікрорайон «Молодіжний»
  • Мікрорайон «Світлий»
  • Мікрорайон «Східний»
  • Мікрорайон «Західний»
  • 40-ий квартал
  • шахта 5/6 (або просто п'ять-шість)
  • селище "Новатор" (або просто площадка)
  • селище «Восьмий»

Освіта і культура[ред. | ред. код]

У системі освіти функціонують 11 загальноосвітніх шкіл, школа-інтернат, навчально-виробничий комбінат, 2 ПТУ, вечірня школа. 2002 року на базі школи № 11 було відкрито українську гімназію. 2004 на базі загальноосвітньої школи № 17 було відкрито Мирноградський міський ліцей.

Дитяча музична школа, централізована бібліотечна система (3 філії), міський парк культури та відпочинку ім. Гагаріна, кінотеатр «Софія», структурний підрозділ парку культури та відпочинку. У місті працюють підвідомчі заклади: Палац Культури «Україна», центр гармонійного розвитку дітей та підлітків «Бригантина» та два народних музеї історії шахт — ім. Димитрова і шахти «Центральна».

В ДЮСШ займається близько 1,5 тис. дітей, що становить 20,2 % всіх загально-освітніх шкіл міста. На стадіоні проводяться змагання першості футболу серед команд Другої ліги, також проводяться заняття з легкої атлетики.

Спорт[ред. | ред. код]

У місті значного розвитку отримав мотокрос. Ведеться будівництво надсучасної траси. У червні 2012 керівництво міста планувало прийняти у Мирнограді Чемпіонат Європи із мотокросу.[6]

Персоналії[ред. | ред. код]

Релігійні організації[ред. | ред. код]

На території міста Мирнограда функціонує 16 релігійних організацій: Свято-Вознесенська православна церква, Православна церква Святого Дмитрія, Православна церква Різдва Христового, релігійна громада Пантелеймонівської парафії Горлівської єпархії Української православної церкви, ЄХБ — 2, Християнська церква повного Євангелія «Світ миру», Місія «Благая весть», Церква християн повного Євангелія «Церква Божа в пророцтвах Рема», Церква християн віри Євангельської «Джерело життя», християнська церква «Жниво Христове», «Свідки Єгови», ХВЄ Церква Божа в пророцтвах «Слово віри», ХВЄ «Любов Христа», Храм «Петра і Павла Екзархії Греко-католицької Церкви», мусульманська громада. У Мирнограді спостерігається взаєморозуміння між релігійними громадами.

5 січня 2014 року владика Степан (Меньок), Екзарх Донецько-Харківський УГКЦ, у Мирнограді освятив разом із 14-ма священиками новозбудований храм Святих Верховних Апостолів Петра і Павла[9].

Мирноградські кургани[ред. | ред. код]

Біля Мирнограду знаходяться численні кургани бронзового віку, кінець III — початок I тисячоліття до н. е.[10]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]