Святогорівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Святогорівка
Герб смт. Святогорівка.JPG
Герб
Святогорівка
Розташування міста Святогорівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Добропільський район
Рада Святогорівська селищна рада
Код КОАТУУ: 1422055500
Облікова картка Святогорівка 
Основні дані
Статус з 1964 року
Площа  км²
Населення 1963 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс 85020-85021
Телефонний код +380 6277
Географічні координати 48°28′51″ пн. ш. 37°01′48″ сх. д. / 48.48083° пн. ш. 37.03000° сх. д. / 48.48083; 37.03000Координати: 48°28′51″ пн. ш. 37°01′48″ сх. д. / 48.48083° пн. ш. 37.03000° сх. д. / 48.48083; 37.03000
Висота над рівнем моря 129 м
Водойма Бик
Відстань
Найближча залізнична станція: Добропілля
До станції: 7,1 км
До райцентру:
 - автошляхами: 6,8 км
До обл. центру:
 - фізична: 76,9 км
 - автошляхами: 98,5 км
Селищна влада
Адреса 85020, Донецька обл., Добропільський р-н, смт Святогорівка, вул. Поштова, 10, 2-47-04
Голова селищної ради Бєлянкін Віктор Геннадійович
Карта
Святогорівка is located in Україна
Святогорівка
Святогорівка
Святогорівка is located in Донецька область
Святогорівка
Святогорівка

Святого́рівка (раніше Штепине) — смт в північно-західному Донбасі Добропільського району Донецької області, над річкою Бик; 2 600 меш. (1970). Статус смт отримало у 1966. Відстань до райцентру становить близько 6 км і проходить автошляхом Т 0515.

Історія[ред.ред. код]

Давні часи[ред.ред. код]

Перші поселенці в верхів'ях річки Бик з'явилися в епоху мезоліту.

Період козаччини[ред.ред. код]

У XVII в . на місці нинішнього селища Святогорівка поряд з перетином Муравського і Залозного шляхів, існувала сторожа запорізьких козаків, яка відносилася до Самарської паланки Осіле життя в цих краях зароджується з кінця XVIII в.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Російська імперія[ред.ред. код]

У 1794 на р. Бик виникло село Штепине, з 1860 зване Святогорівкою на честь місцевого землевласника Святогора Штепи. У селі - дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, панський будинок, три вітряних млини, кошара ... і т.д. Населення складають 186 чоловіків і 155 жінок.

З самого заснування у Святогорівці діяла церква. У 1905 р. в селі збудована сільська земська лікарня, головним лікарем була В. Д. Сангурська. (зараз працює фельдшерсько-акушерський пункт). У 1904 р. в будівлі магазину відкрилася церковно-приходська школа; постійна чотирирічка відкрилася в новій будівлі в 1911 р.

Революція 1917–1922[ред.ред. код]

Після Лютневої революції в селі було створено Громадський комітет який у першому складі проіснував кілька днів: в ньому були місцеві поміщики і кулаки. Перший склад Громадського комітету було ліквідовано селянами замість них поставили 3 середняка і 2 робочих есера.[2]

У 1918 була створена рада робітничих і селянських депутатів, першим головою був Юдін Григорій Фролович. Був утворений комітет бідняків голова — М Бодашко.

З приходом німців у селі Святогорівка був заарештований цілий ряд селян, до деяких була застосована порка. За розпорядженням німецької влади в волостях були скликані сходи, на яких обиралися волосні земські управи.[3]

У селі була створена підпільна група для боротьби з Гетьманатом серед них були: Клевицького, Опроков, Шатохін.[4]

Для боротьби з окупантами та білогвардійцями був утворений партизанський загін, 11 партизан були схоплені і після катувань страчені.

У роззброєнні гетьманської варти в Грішенно під керівництвом петлюрівця сотника Гудвило 19 листопада 1918 г участвивалі жителі села Святогорівці.[5]

В кінці 1918 року в Святогорівці був організований загін в 100 з гаком людей, який проводив роззброєння куркулів спільно із загонами Криворіжжя та Сергіївки вів бій на хуторі Ново Троїцькому. Найбільш активними учасниками загону були: Тремба убитий в бою, Максименко, Доценко, Дорофеюк та ряд інших.[6]

У 1920 роках у селі проведена конфіскація поміщицьких земель і передача їх малоземельним селянам.

У Святогорівці був організований загін в 100 з гаком людей, які проводили роззброєння куркулів і спільно із загонами Криворіжжя Сергіївки вів бій на хуторі Ново-Торецькому.26 березня 1921 р махновець Кожин увійшов в село Святогорівку, де «поставив на вуха» місцеву сільраду. На початку квітня Донецька дивізія ВЧК витіснила загони Кожина з Святогорівці, проте незабаром він повернувся сюди.[7]

8 квітня 1921 Савонов разом з Шкарупа займають Святогорівку, вони захоплюють і рубають 6 червоноармійців 101-го полку ВНУС.

В селі Панківка продовольчий полк в 1921 році затримав бандита Держака Івана який стратив голову Святогорівської Ради Юдіна ГФ . Його привезли в с Святогорівку, скликали жителів села і на сході судили військово-половим судом. Рішення судовища міра покарання-зарубати таблями. Тут же присуд було виконано.

УРСР[ред.ред. код]

У 1934 р. початкова школа трансформована в семирічку. СОЗи у Святогорівці з'явилися в 1929 р. До війни тут з'явилася млин. У 1930 р. в селі були утворені перші колгоспи («Прапор Комунізму», ім. Сталіна, ім. Шевченка), об'єднані в 1950-х рр. у колгосп ім. Ватутіна (4,6 тис. га сільгоспугідь, з них — 3,9 тис. га оранки, вирощування зернових та овочевих культур, садівництво, м'ясо-молочне тваринництво, 3 комплексні і 2 тракторні бригади, 5 ферм, млин, олійниця, винний цех).


Друга світова війна[ред.ред. код]

У роки Другої світової війни на території села тричі: в січні 1942; у лютому і вересні 1943 проходили запеклі бої. Село зазнало сильних руйнувань, повністю була знищена лікарня.

Післявоєнні роки[ред.ред. код]

У 1947 р. у Святогорівці було встановлено пам'ятник воїнам-визволителям, а в 1965 р. — Обеліск Вічної Слави. У радянські часи в селі працювали цегельний і шлакоблоковий заводи міжколгоспної будівельної організації .

Святогорівські шахти[ред.ред. код]

Про наявність вугілля в районі старого села Святогорівка було відомо ещѐ в 90-х роках XVIII століття. У 1795 році за результатами відбулася експе-

диции в Павлоградський та Бахмутський повіти Новоросійської губернії, гірський інженер І. ​​Брігонцов в своєму рукописі «Керівництво до пізнання, розроблення і употвання кам'яного вугілля ... »писав, що« ... знаходяться кам'яні вугілля в Павлоградському повіті в селі ... Святогорівці ». Однак дане дослідження не отримало широкої розголосу, оскільки рукопис І. Брігонцова загубилася в архіві генерал-губернатора П.А.Зубова. У 80-90-х роках XIX століття розвідку родовища і кустарний видобуток вугілля в районі Святогорівці для потреб власного маєтку вѐл землевласник Я.Д. Подільський. У 1900 році власниця маєтку в Спасько-Михайлівці Е.Ф. Платонова клопотала про будівництво залізниці Гришине - Гаврилівка, з метою оживити вуглевидобуток на Штепінском родовищі, розташованому поблизу села Святогоровка (названо по дублюючому найменуванню села - Штепіно).

Після 1910 року, одночасно з закладанням капітальних рудників в районі східніше села, велася розвідка нових кам'яновугільних ділянок в районі Святогорівці. Якщо в 1911 році орендар Святогіровської гірничозаводської оброчної статті, технік Я.М. Богомолов ніяких розвідок не справляв, то в 1913 - 1915 роках під розвідкою були одна Святогорівська оброчна стаття А.Г. Редліха, і дві спільних З.Снегірѐвой і Р. Цаліта.

А.Г. Редліх, наприклад, п'ятьма свердловинами розкрив два пласта потужністю близько 0,5 метра. З 1915 року оброчна стаття А.Г. Редліха перейшла С. Іванову. У 1913 році гірничопромисловці клопотали про будівництво окремої залізничої гілки від одного з проміжних роздільних пунктів проектованої зализничної дороги Гришине - Золотий Колодязь по вододілу річок Бик і Самара до вугільному родовищу Нове Штепіно. Однак питання з будівництвом гілки до Нового Штепіно був відкладений до уточнення інформації про запаси родовища.

Святогорівська ЗОШ І—ІІІ ступенів[ред.ред. код]

У 1904 р. Святогорівці відкрили першу школу в звичайній селянській хаті. В 1911 р. земство побудувало приміщення 4-класної школи. В 1934 р. школа стала семирічною. В 1964 р. до старого будинку школи добудовано приміщення з 8 класними кімнатами і спортзалом. У 1966 р. школа стала середньою. В 1975 р. збудовано нове типове приміщення школи. При школі були відкриті майстерні.

Релігія[ред.ред. код]

Живоносне джерело

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

У селищі Святогорівка — Успенський храм. Престольне свято: Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня). Настоятель: протоієрей Анатолій Костенко. Адреса: 85020 п. Святогорівка Добропільського р-ну, вул. Шевченка, 49.

Типовий був побудований 1794 році. Знищений 1949 восени. Напівтиповий храм діє з 1950 року.

Руїни млина Святогорівка.

Підприємства[ред.ред. код]

  • СТОВ «Святогорівське»

Особистості[ред.ред. код]

  • Жданов Віктор Михайлович (1914–1987) — видатний вчений вірусолог з світовим ім'ям, організатор науки і охорони здоров'я.
  • Глоба Ю. В. — гірник шахти «Білозірська», Герої Соціалістичної праці.

Голови сільради[ред.ред. код]

Юдін Тимліій Фроловичь з 1917-убитий влітку 1918 р.

Сузін

Дудушко Федір Ферсанович

Савостянов Степан Мусійовичь з вересня 1943 р.

Зенін Іван Пилипович з 01.1950 по 09.1950

Кривошеєв Г М з 09.1959 по 03.1961

Маслов Григорій Михайловичь з 04.1951 по 02,1953

Жертви сталінських репресій[ред.ред. код]

  • Прокопенко Іван Якович, 1895 року народження, с. Святогорівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав за місцем народження. Завідуючий магазином Красноар-мійської дільниці Постишівського межрайторгу. Заарештований 9 вересня 1937 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1939 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 237
  3. Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 329
  4. Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 330
  5. Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 331
  6. Острогорский М. (сост.) Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей стр 331-332
  7. http://www.svyatogorovka.info/publ/jarye_makhnovcy/1-1-0-5

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.