Лисівка (Покровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лисівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський
Рада/громада Лисівська сільська рада
Код КОАТУУ 1422782801
Облікова картка Лисівка 
Основні дані
Засноване 1885
Населення 799
Поштовий індекс 85362
Телефонний код +380 623
Географічні дані
Географічні координати 48°13′06″ пн. ш. 37°15′54″ сх. д. / 48.21833° пн. ш. 37.26500° сх. д. / 48.21833; 37.26500Координати: 48°13′06″ пн. ш. 37°15′54″ сх. д. / 48.21833° пн. ш. 37.26500° сх. д. / 48.21833; 37.26500
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Водойми балка Солоненька
Відстань до
обласного центру
54,1 км
Відстань до
районного центру
12,1 км
Найближча залізнична станція Гродівка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 85362, Донецька обл., Покровський р-н, с. Лисівка, вул. Центральна, 68, тел. 5-38-7-48
Сільський голова Кабанець Юлія Віталіївна
Карта
Лисівка. Карта розташування: Україна
Лисівка
Лисівка
Лисівка. Карта розташування: Донецька область
Лисівка
Лисівка

Лисі́вка (Вальдек /Waldeck) — село в Україні, у Покровському районі Донецької області. У селі мешкає 799 людей.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Лежить на обох берегах річки Солоний. Відстань до райцентру становить близько 12 км і проходить автошляхом E50.

Землі села межують із територією м. Новогродівка Новогродівської міської ради Донецької області.

Поруч розташована шахта 1/3 «Новогродівська».

Географія[ред. | ред. код]

В селі тече річка Солоний, права притока Солоної.

Історія[ред. | ред. код]

Село було засноване німцями-менонітами у 1885 році, які були вихідцями з Молочанської колонії. Колоністам належало 1200 десятин землі. Село напівгосподарів по 30 десятин на двір.

У 1895 році в селі був побудований машинобудівний завод Ю. Ф. Легіна.

У 1886 році в колонії була побудована школа, в 1892 році вона була перебудована.[1]

Населення[ред. | ред. код]

  • 321 (1911)
  • 342/275 нім. (1926),
  • 251 (1941)[1].

За даними перепису 2001 року населення села становило 799 осіб, із них 91,11 % зазначили рідною мову українську, 7,38 % — російську та 0,13 % — білоруську мову[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]