Цукурине
селище Цукурине | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Тер. громада | Селидівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14160230040034719 ![]() |
Основні дані | |
Статус | із 2024 року |
Площа | 1.8 км² |
Населення | ▼ 1 745 (01.01.2022)[1] |
Густота | 981 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 85486 |
Телефонний код | +380 6237 |
Географічні координати | 48°5′4″ пн. ш. 37°18′34″ сх. д. / 48.08444° пн. ш. 37.30944° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 198 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Цукуриха |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 8,3 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 35,5 км |
- автошляхами: | 49,5 км |
Селищна влада | |
Адреса | 85486, Донецька обл., Покровський р-н, с-ще Цукурине, вул. Чапаєва, 10а |
Голова селищної ради | Кушнір Валентина Павлівна |
Карта | |
![]() | |
|
Цуку́рине — селище Селидівської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. Розташоване за 49 км від Донецька. Відстань до Селидового становить близько 8 км і проходить автошляхом місцевого значення. У селищі розташований залізничний вузол (станція Цукуриха), здійснюється видобуток вугілля.
Дана символіка не є офіційно затвердженою та була створена в рамках проєкту "Донеччина в Гербах"[1]:
"Щит розділено перекинуто вилоподібно на срібне, зелене та чорне поле. У срібному полі зелений локомотив прямо; у зеленому - срібна восьмипроменева зірка, у чорному - срібні молоточки навхрест."
Поділ щита символізує залізничний вузол, що таким самим чином розходиться в самому селищі. Чорний трикутник в підніжжі символізує вугільну промисловість, що представлена здебільшого Збагачувальною фабрикою № 105. Молоточки - символ шахтарської праці, бо місцеві також працюють на шахтах сусідніх населених пунктів.
Срібне поле із зеленим локомотивом на ньому символізує вантажну залізничну станцію Цукуриху. Зелене поле символізує собою все сільське господарство селища. Колись тут була велика птахофабрика.
Срібна восьмипроменева зірка має одразу два значення. Перше - це, так звана, роза вітрів, яка символізує географічне положення Цукуриного і те, що воно розташоване на перетині шляхів між основними сусідніми містами. Цукурине лежить на перетині доріг, які ведуть практично в усі сусідні населені пункти: Селидове, Гірник, Українськ. Друге - це кристал цукру. Бо сама назва Цукурине походить, ймовірно, від прізвища Цукурин, що в свою чергу походить від простого німецького слова «zucker», тобто - цукор.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 1587 | 65.63% |
українська | 812 | 33.58% |
білоруська | 5 | 0.21% |
німецька | 1 | 0.04% |
румунська | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 1 | 0.50% |
Усього | 2418 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення селища становило 2418 осіб, із них 33,58 % зазначили рідною мову українську, 65,63 % — російську, 0,21 % — білоруську, 0,04 % — молдовську та німецьку мови[4].
Динаміка зміни населення Цукурине за роками[5]:


- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Герб Цукириного
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2016. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Наведено за даними державної служби статистики України.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |