Гірник (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірник
адміністративно-територіальна одиниця
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Селидівська міська рада
Код КОАТУУ: 1413870300
Засноване 1938
Статус міста з 1958 року
Населення 10 725 (01.01.2020)[1]
Площа 5,1 км²
Густота населення 2103 осіб/км²
Поштові індекси 85487—85488
Телефонний код +380-6237
Координати 48°03′ пн. ш. 37°22′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 195 м
Водойма р. Вовча
Відстань
Найближча залізнична станція Курахівка
До станції 2,5 км
До обл./респ. центру
 - фізична 31,1 км
 - залізницею 77 км
 - автошляхами 46,3 км
До Києва
 - фізична 563 км
 - залізницею 825 км
 - автошляхами 661 км
Міська влада
Адреса 85400, Донецька обл., Селидівська міськрада, м. Гірник, вул. Володимирська, 2, 5-18-33
Вебсторінка Гірницька міськрада
Міський голова Коваленко Сергій Володимирович


Карта
Гірник. Карта розташування: Україна
Гірник
Гірник
Гірник. Карта розташування: Донецька область
Гірник
Гірник

Гірни́к — місто районного значення в Донецькій області України, підпорядковане Селидівській міській раді міста Селидове. Розташоване поблизу залізничної станції Цукуриха, у західній частині області на річці Вовчій (притока Самари, басейн Дніпра).

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в 1938 році як шахтарське селище Соцгородок. Поклади вугілля на території сучасного міста були виявлені в середині XIX століття. Тоді тут з'явилися перші дрібні поміщицькі і селянські копальні. Широке освоєння вугільних родовищ почалося в 30-х роках ХХ століття. До 1941 року було побудовано 3 шахти, населення селища становило 5,0 тис. чоловік. Працювали два магазини, середня школа, амбулаторія, клуб.

У 1958 році Соцгородок і прилеглі селища Комсомольський, Октябрський, Першотравневий, Перемога і Промплощадка перетворені в місто із сучасною назвою. У післявоєнні роки тут споруджені шлакоблоковий завод (закритий у 2008 р), комбінат будівельних виробів, хлібокомбінат (закритий у 2002 р).

Російсько–українська війна[ред. | ред. код]

29 жовтня 2014 року співробітники СБУ в місті затримали групу — трьох бойовиків, котрі брали участь у бойових діях на боці терористичної організації «ДНР», які зберігали арсенал зброї й набоїв[2].

13 лютого 2015 року проросійські бойовики обстріляли місто з установок РСЗВ «Град», загинули 3 людини[3].

27 вересня 2015 року у місті демонтовано пам'ятник Леніну.

30 вересня 2018 року в місті Гірник побудували нову телевізійну вежу висотою 190 метрів. Ця вежа є найвищою за часів незалежності України. Вона призначена для трансляції українських телепрограм на тимчасово окуповану територію Донецької області[4].

Населення[ред. | ред. код]

За переписом 1959 р. — 14,2 тис. осіб.

У наш час:

  • 14,207 тис. жителів (2001),
  • 13,4 тис. чоловік — на початок 2004 року.

За даними перепису 2001 року населення міста становило 14246 осіб, із них 15,87 % зазначили рідною мову українську, 83,81 %— російську, 0,11 %— білоруську, 0,03 %— вірменську, 0,01 %— циганську, румунську, грецьку та угорську мови[5]

Динаміка зміни населення Гірника за роками[6]:

Економіка[ред. | ред. код]

Видобуток кам'яного вугілля (ДВАТ Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля»). Шахта «Гірник» не експлуатується. Більше 60 % зайнятих в народному господарстві працюють в промисловості.

Освіта і культура[ред. | ред. код]

  • Спортклуб імені Шведченка (вул. Донецька)
  • Палац культури (вул. Донецька)
  • Гірницька міська лікарня (вул. Свободи)
  • ЗОШ № 19
  • ЗОШ №17
  • ЗОШ №18
  • Музична школа

Соціальні сфера[ред. | ред. код]

3 загальноосвітніх школи, музична школа, 3 дитячих сади, лікарня, будинок культури, стадіон, Палац дитинства, спортивний клуб.

Постаті[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. СБУ знешкодила групу бойовиків та вилучила арсенал зброї на Донбасі[недоступне посилання з липня 2019]
  3. МВС: Терористи обстріляли селище Гірник на Донеччині, загинуло троє людей
  4. На Донеччині з’явилась телевежа, яка забезпечить українське мовлення в ОРДЛО | Рубрика. Рубрика (uk-UA). 2018-09-30. Процитовано 2018-10-02. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
  6. Наведено за даними державної служби статистики України.
  7. http://memorybook.org.ua/28/shmalko.htm

Додаткові джерела[ред. | ред. код]

Цукурине Українськ, Лісівка
Ізмайлівка Gray compass rose.svg Желанне Перше
Желанне Друге
Курахівка Зоряне