Шульгін Василь Віталійович

Шульгін Василь Віталійович
рос. Василий Витальевич Шульгин
Народився	1 (13) січня 1878 або 13 січня 1878(1878-01-13) Київ, Російська імперія
Помер	15 лютого 1976(1976-02-15)[…] (98 років) Владимир, РРФСР, СРСР
Поховання	Владимир
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик, громадський діяч, публіцист
Галузь	політична діяльність, соціальна активність і публіцистика
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Знання мов	російська
Посада	депутат Державної думи Російської імперії
Партія	Всеросійський національний союзd
Конфесія	православна церква
Батько	Шульгин Віталій Якович
Автограф
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Васи́ль Віта́лійович Шульгі́н (13 січня 1878, Київ — 15 лютого 1976, Владимир) — російський політичний діяч, публіцист, за освітою правник. Відомий своїми націоналістичними поглядами, підтримкою російської монархії, антисемітизмом та українофобією. Після Жовтневого перевороту 1917 р. був активним членом і одним з ідеологів Білого руху.

Життєпис

Василь Шульгін народився в Києві — син професора історії Київського університету Св. Володимира Віталія Яковича Шульгина, засновника часопису «Киевлянин» у 1864 році. Його хрещеним батьком був Микола Бунге. Шульгін рано залишився без батька і виховувався вітчимом — професором політекономії університету Д. І. Пихно (1853–1909). Він одержав типове дворянське домашнє виховання та освіту: закінчив 2-гу Київську гімназію і юридичний факультет університету Св. Володимира (1900). Ще зі студентських років Шульгін проявив себе антисемітом, але виступав проти єврейських погромів. Він досить рано розпочав політичну кар'єру — в двадцять вісім років молодий поміщик вже був обраний від Волинської губернії в депутати II (а потім ІІІ і IV) Державної думи Російської імперії, де з перших днів заявив себе запеклим прибічником фракції правих та царського уряду.

Після смерті Д. І. Пихно до його рук переходить керування редакцією і виданням щотижневика «Киевлянин» (1913–1919), газета набуває різко шовіністичного, антиукраїнського напряму.

Невдовзі після початку Лютневої революції 1917 Шульгін стає членом Тимчасового комітету Державної Думи. 2 березня 1917 року він разом з О. І. Гучковим виїжджає до царської ставки, де бере участь у зреченні від престолу російського імператора Миколи ІІ Романова.

Після Жовтневого більшовицького перевороту 1917 Шульгін став одним з ідеологів Білого Руху, був одним із засновників білогвардійської Добровольчої армії, членом Особої ради, активно співпрацював з А. І. Денікіним і П. М. Врангелем, відкрив часопис «Великая Россия», на сторінках якого боровся з новою владою. В березні 1918 створив у Києві конспіративну білогвардійську організацію «Азбука». З 1920 в Югославії, згодом у Франції, Польщі і з 1931 знову в Югославії — в місті Сремскі Карловці, в осередоку російських білогвардійців-врангелівців.

Взимку 1925–1926 він з фальшивим паспортом відвідав Ленінград, Москву і Київ (Про свої враження від цієї поїздки написав спогади «Три столицы», 1927). З 1931 р. за його словами взагалі відходить від політичної активності і оселяється зі своєю другою дружиною Марією Дмитрівною, дочкою генерала Сидельникова, в місті Сремскі Карловці.

В січні 1945 був арештований радянськими окупаційними органами в Югославії, вивезений до Москви і засуджений до 25-річного ув'язнення. В 1956 достроково звільнений, після звільнення жив у Владимирі, до нього з дозволу Радянської влади з Югославії приїздить дружина. Помер у Владимирі на 99-му році життя. Реабілітований у 2001 році.

Публікації

Шульгін є автором декількох книг, що вважаються антиукраїнськими і антиєврейськими:

• «Об антисемитизме в России» (1929)
• «Что нам в них не нравится?» (1930)
• «Украинствующие и мы!» (1939)
• «Le plus grand mensonge du XXe siècle. L'Ukraine» (1939)

Його перу належать спогади:

• «1920-й год» (1921)
• «Дни» (1927, про лютневу революцію)
• «Приключения князя Воронецкого» (1934)

В СРСР посмертно було видано його спогади:

• «Годы. Воспоминания бывшего члена Государственной думы» (1979)

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Ясь О.В. Шульгин Василь Віталійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 666. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання

• Шульгин В. В. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Російський біографічний словник (рос.)
• Рос.енциклопедія «Кругосвет» (рос.)
• Біографія В.Шульгіна на сайті «Хронос» (рос.)
• Біографічний сайт «Люди» (рос.)
• Біографічна довідка на сторінці історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка