Координати: 50°17′37″ пн. ш. 27°40′1″ сх. д. / 50.29361° пн. ш. 27.66694° сх. д. / 50.29361; 27.66694

Баранівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:15, 20 лютого 2022, створена Микола Хрущ (обговорення | внесок) (Попередньо опублікована інформація містить ознаки розпалювання міжрелігійної ворожнечі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баранівка
Герб Баранівки Прапор Баранівки
Знак при в'їзді в місто з півдня
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Новоград-Волинський район
Тер. громада Баранівська міська громада
Засноване 1565
Статус міста з 17 травня 2001 року
Населення 11765 (01.01.2018)[1]
Площа 22,34 км²
Густота населення 526,6 осіб/км²
Поштові індекси 12701-12705
Координати 50°17′37″ пн. ш. 27°40′1″ сх. д. / 50.29361° пн. ш. 27.66694° сх. д. / 50.29361; 27.66694
Водойма р. Случ
Відстань
Найближча залізнична станція Радушне
До станції 24 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 146 км
 - автошляхами 78 км
До Києва
 - залізницею 275 км
 - автошляхами 218 км
Міська влада
Адреса вул. Соборна, 20, м. Баранівка, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 12701
Вебсторінка http://mrada-baranivka.gov.ua/
Міський голова Мігей Олександр Юрійович

Баранівка у Вікісховищі

Карта
Баранівка. Карта розташування: Україна
Баранівка
Баранівка
Баранівка. Карта розташування: Житомирська область
Баранівка
Баранівка
Мапа

Бара́нівка — місто в Україні, Баранівській міській територіальній громаді Новоград-Волинського району Житомирської області. Адміністративний центр громади, до 2001 року — селище міського типу. Кількість населення становить 11.9 тис. меш. (2015). Містом протікає р. Случ.

Географія

У місті річка Жаборічка впадає у Случ, праву притоку Горині.

Історія

Вперше згадується 1565 року як село. Б. А. Ніконов відносить цей топонім до тих, що утворилися від імені перших поселенців (у цьому випадку на прізвище «Баран». Народний переказ виводить назву від найменування роду діяльності мешканців. З давна тут виготовляли посуд — декоративний, оздоблений прикрасами та кольоровою поливою, зокрема, так звані баранці[2].

У 1593 та 1618 р. Баранівку спустошено та пограбовано татарами.

У XVI—XVIII ст. — містечко Волинського воєводства у складі Речі Посполитої, станом на 1618 рік входило до Полонської волості.

З 1793 р. — у складі Російської Імперії, з 1796 року — адміністративний центр Баранівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. У 1802 році тут було побудовано порцеляновий завод на кошти братів Мезерів.

Станом на 1880 рік — волосне містечко Новоград-Волинського повіту при поштовім тракті Новоград-Волинський — Полонне з населенням близько 2 000 осіб. Була у власності князів Любомирських, пізніше належала панам Валевським, від яких, як посаг за дочкою, перейшла у власність князів Гагаріних, згодом — до Строганових[3].

В 1906 році — містечко в складі Баранівської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії; нараховувався 376 дворів та 5 421 мешканець. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 35 верст; мала поштово-телеграфне відділення[4].

Наприкінці серпня 1920 р. радянські війська Першої кінної армії вдерлися до Баранівки та влаштували погроми[5].

У 1923 році Баранівка стає адміністративним центром новоствореної Баранівської сільської ради, від 7 березня 1923 року — районним центром новоутвореного Баранівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи;25 червня 1923 року втратила статус містечка. У 1938 році надано статус селища міського типу[6].

До 1941 року значну частку населення становили євреї. Баранівка була релігійним центром між Звягелем та Полонним, завдяки цьому більшість євреїв селища були релігійними. Наприкінці XIX ст. почалася поступова міграція євреїв в інші, більш економічно привабливі міста, наприклад до Кам'яного Броду, де було розташовано фаянсовий завод Зусмана[джерело?]. Під час Другої Світової війни у Баранівці було створено єврейське гетто та почалися масові вбивства єврейського населення. 19 липня 1941 було розстріляно 74 євреї[5], 29 липня — 100, 24 серпня — 180 євреїв[5].

У жовтні 1941 відбувся масовий розстріл євреїв, у листопаді всіх інших було зігнано у трудовий табір. 6 січня 1942 р. у Баранівці було розстріляно 594 євреїв з навколишніх сіл[5].

З 30 грудня 1962 року до 8 грудня 1966 року не виконувала функції районного центру через ліквідацію району. 17 травня 2001 р. Баранівці надано категорію міста районного значення[6]. Від 27 липня 2016 року — адміністративний центр Баранівської міської територіальної громади Баранівського району[7], а від 19 липня 2020 року — Новоград-Волинського району Житомирської області[8].

Населення

Демографія

Таблиця демографії
19231959197019892001200620112015
1 7846 18310 54612 63812 58412 32612 12811 918

Розподіл населення за рідною мовою (2001)

українська мова російська
98,09 % 1,72 %

Міські підприємства

Промисловість

У місті працюють 12 промислових підприємств різних форм власності, понад 20 приватних фірм і три комунальні підприємства, які виробляють продукцію і надають різноманітні послуги.

Баранівка є центром виробництва порцелянової продукції. Також є харчова промисловість.

В 2013 році розпочато будівництво «Органік Мілк»: комплексного заводу з переробки екологічно чистого молока власного виробництва, потужністю 30 тон на добу[джерело?].

9-го вересня 2017-го року після дворічного будівництва в селі на р. Случ було відкрито малу гідроелектростанцію потужністю 382 кВт, прогнозована величина виробництва відпуску електричної енергії на якій становить 1 713 400 кВт/год на рік. Загальні інвестиції ТОВ «Сайенс Інновейшн Продакшн» в будівництво МГЕС на річці Случ становлять близько 21 млн грн.[9]

Медицина

  • Баранівська комунальна центральна районна лікарня (Звягельська, 66)[10]
  • Баранівський центр первинної медико-санітарної допомоги (Звягельська, 66)[10]
  • Баранівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (Старченка, 11)

Відомі люди

Пам'ятки та культура

Костел у Баранівці

Міста-побратими

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ. Наукова думка. 1978.
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I. http://dir.icm.edu.pl/ (польська) . с. 104. Процитовано 11 червня 2021.
  4. Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 134. Процитовано 11 червня 2021.
  5. а б в г Барановка
  6. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 16, 195. Процитовано 11 червня 2021.
  7. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 11 червня 2021.
  8. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Процитовано 11 червня 2021.
  9. Відкриття малої гідроелектростанції на р. Случ у Баранівці
  10. а б Медичні установи Житомирської області. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
  11. а б Баранівка. http://www.lib.zt.ua/. Процитовано 10 червня 2021.
  12. Сябрук Ольга Семенівна. https://polk.inter.ua/. Процитовано 10 червня 2021.
  13. Створення та впровадження комплексно-механізованого виробництва по випуску фарфорового посуду на Баранівському фарфоровому заводі імені Леніна. Шморгун В.Ю. http://kdpu-nt.gov.ua/. Процитовано 10 червня 2021.
  14. Угода про партнерство. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 18 січня 2015.
  15. База даних малих космічних тіл JPL: Баранівка (англ.) .

Джерела

Література

  • Вахбрейт З.Д., Верещак П.М. Бара́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.149-157