Болгарська діаспора
Болгарська діаспора ― частина болгарської нації, яка включається в себе етнічних болгар, які проживають за межами Болгарії.
Кількість болгар, які живуть за межами Болгарії різко зросла з 1989 року, після падіння комуністичних режимів у Центральній та Східній Європі. Більше одного мільйона болгар покинули країну, що призвело країну до помітного скорочення її населення. Багато емігрантів скористалися лотерейною системою Грін-карти в США. Також багато болгар емігрували в Канаду за програмою залучення кваліфікованих працівників. Інші поїхали в Європейський союз. У таких країнах, як Греція та Іспанія, багато болгар працюють і живуть лише періодично, зберігаючи Болгарію як місце свого постійного проживання, особливо після того, як країна стала членом Європейського союзу у 2007 році.
В основному з 1990-х років болгари емігрують в держави-члени ЄС та країни Північної Америки з причин, пов'язаних з роботою і освітою. Більшість емігрантів має вид на проживання в інших країнах. Рівень освіти та професії емігрантів різні: це можуть бути і чорнороби (які зазвичай працюють у сфері ЖКГ та прибирання територій), а також сантехніки, будівельники, садівники, різноробочі, покоївки. Є також і значна кількість спеціалістів і випускників вищих навчальних закладів, зазвичай які спеціалізуються в області машинобудування, комп'ютерних наук, хімії та медицини.
Найбільші громади болгарської діаспори в західній частині Європейського Союзу знаходяться в Іспанії, Німеччині, Сполученому Королівстві, Франції та Італії.
Іншими країнами, куди зазвичай емігрують болгари, є Австралія, Нова Зеландія, держави Південної Америки (особливо Аргентина і Бразилія), Південна Африка і також Об'єднані Арабські Емірати.
Розподіл по країнах
| Держава | Кількість громадян Болгарії | Кількість етнічних болгар |
|---|---|---|
 Туреччина
|
500,000 (в 2011)[1] | див. Болгари в Туреччині |
 Греція
|
300,000 (в 2011) | див. Слов'яни в Греції |
 США
|
300,000 (in 2011) | 95,588[2] |
 Іспанія
|
250,000 (в 2011) | 150,878 (в 2011)[3] |
 Німеччина
|
226,926 (в 2016)[4] | |
.svg){kind=small} Велика Британія
|
100,000 (в 2011) | 35,000 (в 2009)[5] |
 Італія
|
100,000 (в 2011) | |
.svg){kind=small} Канада
|
70,000 (в 2011) | 30,485 [6] |
 Північна Македонія
|
50,000 (в 2011) | |
 Кіпр
|
35,000 (в 2011) | |
 Росія
|
32,265 (в 2011) | див. Болгари в Росії |
 Франція
|
30,000 (в 2011) | 34,000 (в 2011) |
 Молдова
|
20,000 (в 2011) | див. Болгари в Молдові |
 ПАР
|
20,000 (в 2011) | |
 Австрія
|
18,481 (в 2014) | |
.svg){kind=small} Бельгія
|
18,000 (в 2011) | |
.svg){kind=small} Австралія
|
15,000 (в 2011) | |
 Португалія
|
15,000 (в 2011) | |
 Сербія
|
15,000 (в 2011) | 18,543 (2011) [7] |
 Польща
|
14,000 (в 2011) | |
 Нідерланди
|
12,340 (в 2011) | |
 Ізраїль
|
7,500 (в 2011) | |
.svg){kind=small} Швейцарія
|
4,500 (в 2011) | |
 Данія
|
4,200 (в 2011) | |
 Швеція
|
4,000 (в 2011) | |
 ОАЕ
|
3,500 (в 2011) | |
 Чехія
|
3,206 (в 2011) | |
 Ірландія
|
3,000 (в 2011) | |
 Нова Зеландія
|
3,000 | |
 Угорщина
|
2,800 (в 2011) | див. Болгари в Угорщині |
 Аргентина
|
2,500 (в 2011) | |
 Румунія
|
2,000 (в 2011) | |
 Норвегія
|
1,800 (в 2011) | |
 Словаччина
|
1,800 (в 2011) | |
 Словенія
|
1,500 (в 2011) | |
.svg){kind=small} Сирія
|
1,200 (в 2011) | |
 Ліван
|
1,000 | |
 Йорданія
|
1,000 (in 2011) | |
 Палестина
|
1,000 (в 2011) | |
 Фінляндія
|
1,000 (в 2011) | |
 Уругвай
|
1,000 (в 2005)[8][9]; 2,000 (1998)[10] | |
 Латвія
|
921 (2011)[11] | |
 Люксембург
|
800 (в 2011) | |
 Кувейт
|
700 (в 2011) | |
 Катар
|
600 (в 2014)[12] | |
 Мексика
|
500 (в 2011) | |
 Україна
|
420 (в 2011) | див. Болгари в Україні |
 Японія
|
350 (в 2011) | |
 Марокко
|
312 (в 2011) | |
 Хорватія
|
300 (в 2011) | |
 Бразилія
|
277 (в 2011) | |
 Китай
|
256 (в 2011) | |
 Єгипет
|
250 (в 2011) | |
 Нігерія
|
250 (в 2011) | |
 Індонезія
|
235 (в 2011) | |
 Алжир
|
200 (в 2011) | |
 Туніс
|
200 (в 2011) | |
 Чилі
|
200 (в 2011) | |
 Індія
|
104 (в 2011) | |
 Білорусь
|
100 (в 2011) | |
 Косово
|
100 (в 2011) | |
 Південна Корея
|
100 (в 2011) | |
 Куба
|
65 (в 2011) | |
 Ємен
|
60 (в 2011) | |
 Азербайджан
|
50 (в 2011) | |
 В'єтнам
|
50 (в 2011) | |
 Боснія і Герцеговина
|
44 (в 2011) | |
 Віменія
|
30 (в 2011) | |
 Албанія
|
26 (в 2011) | |
 Грузія
|
25 (в 2011) | |
 Чорногорія
|
25 (в 2011) | |
 Іран
|
20 (в 2011) | |
 Казахстан
|
20 (в 2011) | |
 Ефіопія
|
16 (в 2011) | |
 Пакистан
|
11 (в 2011) | |
 Узбекистан
|
8 (в 2011) | 2,166 (в 1989)[13] |
 Монголія
|
6 (в 2011) | |
 Афганістан
|
2 (в 2011) | |
 Нікарагуа
|
50 | |
| Загальна чисельність | 2,009,718 - 2,012,218 ( Болгарія: 7,364,570 (в 2011)[14] )
|
Див. також
- Банатські болгари
- Бессарабські болгари
- Болгарська православна єпархія в США, Канаді та Австралії
Примітки
- ↑ Брой на българските граждани в чужбина (2011 г.) | www.
- ↑ [1]
- ↑ National Institute of Statistics of Spain - 2011 Census (PDF). ine.es. Процитовано 23 травня 2011.
- ↑ Ausländische Bevölkerung. Ergebnisse des Ausländerzentralregisters. Statistisches Bundesamt. 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Estimated population resident in the United Kingdom, by foreign country of birth (Table 1.3). Office for National Statistics. September 2009. Архів оригіналу за 10 вересня 2010. Процитовано 8 липня 2010.
- ↑ Statistics Canada. 2011 National Household Survey: Data tables. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Serbian 2011 census.
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Внук на нашенски емигрант ни представя в Уругвай. monitor.bg. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 19 травня 2017.
- ↑ Държавата се е “самоотстранила” от българския национален въпрос. vestnikataka.com.
- ↑ (латис.)
- ↑ Qatar´s population by nationality - bq magazine. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 19 травня 2017.
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 2 грудня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Национален статистически институт - Преброяване 2011