Ештаррежа
Шаблон:Муніципалітет Португалії
Назва
- Ештарре́жа (порт. Estarreja, МФА: [ʃ.ta.ˈʁɐj.ʒɐ], Штарейже) — сучасна назва. Ймовірно, походить від латинського слова естуарій (лат. aestuāria, «естурарії, струмки»). Вживається з середини ХVII століття.
- Ештаре́жа, Ештаре́йжа — альтернативні записи.
- Естарре́жа (ст.-порт. Estarreja) — старопортугальська назва.
- Естарре́ха (ісп. Estarreja) — іспанська назва.
- Антуа́н (порт. Antuã, МФА: [ɐ̃.tu.ˈɐ̃]) — стара португальська назва містечка до ХVII століття.
- Антоа́н (лат. Antoan) — стара латинська назва містечка в VI столітті.
Географія
Ештаррежа розташована на північному заході Португалії, в центрі округу Авейру.
Місто розташоване за 14 км на північний схід від міста Авейру.
Ештаррежа межує на півночі з муніципалітетом Овар, на північному сході — з муніципалітетом Олівейра-де-Аземейш, на південному сході — з муніципалітетом Албергарія-а-Веля, на заході — з муніципалітетом Муртоза.
Частина міста розташована на березі річки Антуан, що отримала назву від колишньої назви міста — Антуан або Антерао.
Клімат
| Клімат Ештаррежа | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 13,5 | 14,3 | 16,2 | 17,5 | 19,6 | 22,7 | 24,7 | 25,0 | 24,0 | 20,9 | 16,7 | 13,9 | 19,1 |
| Середня температура, °C | 9,3 | 10,1 | 11,5 | 12,9 | 15,1 | 18,1 | 19,9 | 19,8 | 19,0 | 16,2 | 12,3 | 9,9 | 14,5 |
| Середній мінімум, °C | 5,1 | 5,9 | 6,8 | 8,3 | 10,6 | 13,5 | 15,0 | 14,6 | 13,9 | 11,4 | 7,9 | 5,9 | 9,9 |
| Днів з опадами | 14 | 13 | 11 | 10 | 9 | 6 | 2 | 3 | 6 | 10 | 12 | 12 | 108 |
| Джерело: www.yr.no | |||||||||||||
Історія
Територія Ештарежі була заселена з часів неоліту. Тут існували поселення кельто-іберів, римлян, германців і арабів.
Вперше Ештаррежа згадується в документах під 569 роком як селище Антоан, згодом відоме як Антуан. 1257 року португальський король Афонсу III передав його до володінь Ароцького монастиря.
1519 року португальський король Мануел I надав Антуану форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права. З середини XVII століття воно стало носити ім'я Ештаррежа.
У ХІХ столітті Ештаррежа постраждала під час Піренейської війни. Після відкриття залізниці містечко перетворилося на другий великий соляний порт країни після Авейру.
9 грудня 2004 року Ештаррежа отримала статус міста[1].
Населення
| Кількість мешканців[2] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
| 18 202 | 18 941 | 19 254 | 20 286 | 21 907 | 20 793 | 23 397 | 23 709 | 24 709 | 25 213 | 24 661 | 26 261 | 26 742 | 28 182 | 26 997 |
Парафії
- Аванка
- Бедуїду і Вейруш (до 2013: Бедуїду, Вейруш)
- Канелаш і Фермелан (до 2013: Канелаш, Фермелан)
- Пардільо
- Салреу
| |||||
Економіка
Основа економіки Ештаррежі — сільське господарство: вирощування кукурудзи, рибальство, виробництво солі.
Міста-побратими
Ештаррежа підтримує дружні стосунки з такими містами[3]:
– Ла-Ріш, Франція (1998)
– Порту-Нову, Кабо-Верде (1993)
Примітки
- ↑ Lei n.º 3/2005, de 26 de janeiro (Diário da República n.º 18, I Série-A, de 26-I-2005).
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1]
- ↑ Geminações de Cidades e Vilas
Джерела
- Estarreja Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1907. — Vol. III. — P. 208-210.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ештаррежа
|
