Жет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:04, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комуна
Жет
нід. Jette
фр. Jette
Мерія комуни Жет.
flag of Jetted coat of arms of Jetted
Прапор Герб

Координати 50°52′01″ пн. ш. 4°20′00″ сх. д.H G O

Країна Бельгія Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Межує з

сусідні нас. пункти
Брюссель, Assed, Гансгорен ?
Бургомістр Hervé Doyen (станом на 2012 рік)
Дата заснування 1841
Площа 5,04 км²
Офіційна мова французька і нідерландська
Населення 47947 [1]  (2011)
Густота населення 9507  осіб/км²
Національний склад фламандці, валлони
Катойконім нід. Jettenaar
Speegelmanne
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 02
Поштовий індекс 1090
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії
21010 [1] [2]
GeoNames 2794914
OSM r58258  ·R
Офіційний сайт (нід.), (фр.)
Жет. Карта розташування: Бельгія
Жет
Жет
Жет (Бельгія)
Жет. Карта розташування: Брюссельський столичний регіон
Жет
Жет
Жет (Брюссельський столичний регіон)
Мапа

Жет, або Єте (нід. Jette МФА[ˈjɛtə] вимова, фр. Jette МФА[ˈʒɛt]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 5,04 км ². Населення комуни становить 47947 особи (2011 рік).

Жет на карті Брюсельського столичного регіону.

Назва

Назва Жет — французький варіант вимови, назва Єте — нідерландський варіант вимови. Жет отримав свою назву від річки, що протікала раніше по селу неподалік від його центру, а тепер протікає по штучних комунікаціях. У найперших письмових згадках назва населеного пункту писалася Getta (1148), Gettensis (1169) та Ghetensis (1176). Пізніше до назви села було приєднано назву парафії, розташованої тут, і село отримало назву Сан-П'єр-Жет (Saint-Pierre-Jette). Таку назву село мало до початку 19 століття.[3]

Історія

Відомо, що вже за первісного суспільства тут існувало поселення людей. На території Жет також було знайдено й у 1968—1971 роках досліджено садибу часів Гальської імперії.

В минулому Жет був звичайним селом при дорозі, що з'єднувала Брюссель та Веммел. Тут були каменярні, біле каміння з яких було використано для будівництва багатьох будівель, зокрема Брюссельського собору.

Здавна у селі було абатство Ділегем (нід. Dielegem, фр. Abbaye de Dieleghem), якому належала половина всіх територій села. Назва абатства походила від перших слів псалма 18 латинською мовою Diligam te Domine. 1775 року абатство було перебудовано. Під час французького панування у Бельгії абатство було закрите. В той же час до села було приєднано село Гансхорен, яке потім було відокремлене 31 березня 1841 року.

Населення

Населення комуни Жет з 1990 по 2011 рік
Рік 1990 1995 2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011
Населення 38769 38769 38749 42250 43564 44601 45637 46818 47947
Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 47947 чоловік, з яких 38543 людини (80,39 %) були бельгійського походження і 9404 (19,61 %) — іноземцями, з яких 5172 людини походили з країн Євросоюзу, 4232 людини — з інших країн світу. З всіх іноземців 13 людей мали статус політичних біженців.[4]

Склад населення комуни Жет за країнами походження в різні роки станом на 1 січня.
Країна походження 2001[5] 2003[6] 2004[7] 2005[8] 2006[9] 2011[4]
Алжир 58 57 64 75 76 104
Бельгія 34451 35802 35937 36932 36542 38543
Болгарія н. д. н. д. н. д. 24 26 110
Вірменія н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 272
Греція 183 173 168 144 144 159
Дем. Респ. Конго 303 400 419 391 389 502
Іспанія 581 569 565 561 568 588
Італія 797 806 802 775 744 765
Камерун 27 36 48 57 67 151
Марокко 983 884 935 930 989 1232
Нідерланди 124 126 132 130 144 231
Польща 67 132 156 209 287 856
Португалія 247 251 257 268 263 289
Румунія 33 32 41 77 110 851
Туреччина 140 102 132 129 148 241
Україна н. д. н. д. н. д. н. д. н. д. 39
Франція 733 784 788 817 841 1022
Інші 1348 1415 1494 731 1643 1992
Разом 40075 41569 41938 42250 42981 47947
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила 100 або більше осіб.

Див. також

Посилання

  1. а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  2. Список кодів населених пунктів Бельгії [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
  3. Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 157—158.
  4. а б Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
  5. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
  6. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
  7. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
  8. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
  9. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.