Міхал Єжи Вандалін Мнішек

Міхал Єжи Вандалін Мнішек
Michał Jerzy Wandalin Mniszech
Портрет Міхала Єжи Вандаліна Мнішека
Народився	1742(1742) с. Дев'ятир, нині Жовківського району, Україна
Помер	2 березня 1806(1806-03-02) м. Вишнівець
Поховання	фарний костел, Вишнівець
Країна	Велике князівство Литовське
Національність	поляк
Місце проживання	Вишнівець
Діяльність	державний, політичний і військовий діяч
Членство	Торговицька конфедерація
Суспільний стан	шляхтич
Титул	граф
Посада	великий коронний маршалок і чесник, яворівський і сташавський староста, секретар великий литовський, маршалок надвірний литовський
Термін	1783—1793
Попередник	Станіслав Любомирський
Наступник	Фридерик Юзеф Мошинський
Конфесія	римо-католик
Рід	Мнішеки
Батько	Ян Кароль Мнішек
Мати	Катажина із Замойських
У шлюбі з	Тереса Пелагея Потоцька
Діти	Кароль Філіп, Ельжбета, Пауліна Констанція
Нагороди
Герб Варіант гербу Мнішек
Медіафайли у Вікісховищі

Міхал Єжи Вандалін Мнішек (1742, с. Дев'ятир, нині Жовківського району, Україна — 2 березня 1806, м. Вишнівець, нині смт Збаразького району, Україна) — польський шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої.

Життєпис

Народився в 1742 році в с. Дев'ятир (нині Жовківського району, Львівська область, Україна). Наймолодший з 3-х дорослих cинів Яна Кароля Мнішека 1716—1759) та його дружини Катажини із Замойських (1722—1771). Хлопчиком у 1755—1756 роках разом з батьком їздив до Стамбулу, про що склав щоденник. Після смерті батька його опікуном був стрийко Єжи Август Мнішек.

Навчався у Варшаві в «Колегіум нобіліум» ордену піярів.

1763 року отримав Яворівське та Сташавське староства. Після повернення додому 1768 року мешкав у Вишнівці, після смерті першої дружини (1772) переїхав до Варшави]]. З жовтня 1777 — чесник великий коронний. Протягом 1778-1781 років був секретарем великим литовським. 23 травня 1781 року став маршалком надвірним литовським. З 23 серпня 1783 року — маршалок великий коронний (після Станіслава Любомирського). З 1785 року — любельський староста. У березні 1787 року приймав у Вишнівці короля Станіслава Августа, який їхав до Канева на зустріч з Єкатєріною ІІ.

1798 року повернувся до Польщі, наприкінці життя проживав у Вишнівці, брав участь у культурному та науковому житті Волині. Зокрема, 1 жовтня 1805 — у відкритті Волинської гімназії в Кременці.

Помер 2 березня 1806 року у Вишнівці, був похований у місцевому фарному костелі, прощальну промову під час похорону виголосив Алоїзій Осінський. Правдоподібно, має бути його надгробок.

На честь Єжи Мнішека київський природознавець Й. Х. Гохгут у 1851 році назвав відкритого ним жука-довгоносика Tanymecus mnischekii.

Маєтності

Від батька успадкував Демблін коло Варшави, від матері — Вишнівець з «ключем» (бл. 40 сіл, загальна вартість — бл. 6 млн зл.). Вкладав кошти в колекції портретів, мініатюр, зібрав значну бібліотеку (її частину переказав Тадеушу Чацькому). Вишнівецький палац за нього був відновлений.

Сім'я

Був одружений вперше з Тересою Пелагеєю Потоцькою (шлюб взяли 1771 року, померла у жовтні 1772). Друга дружина — Уршуля із Замойських (шлюб — 19 лютого 1781), першим її чоловіком був Вінцентій Потоцький, з яким вони розлучились. Діти:

• Кароль Філіп (7 січня 1794, Вишнівець — травень 1846, там само) — навчався в Кременці, член судової освітньої комісії, колекціонер фолкльору, бібліофіл. Подібно, залишив рукопис продовження праці Каспера Несецького.
• Ельжбета — дружина князя Домініка Радзивілла
• Пауліна Констанція (17.IV.1798—5.V.1863)  — дружина Антонія Яблоновського (7.XII.1793—26.XII.1855), шлюб 29 вересня 1818.

Джерела

• Bratuń M. Królestwo Sardynii i Turyn w relacjach podróżniczych Michała Jerzego Wandalina Mniszcha z roku 1767 // Italica Wratislaviensia. — 2014. — № 5. — S. 303—315. — ISSN 2084-4514. (пол.)
• Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 480—484. (пол.)

Посилання

• Michał Jerzy hr. Wandalin-Mniszech z Wielkich Kończyc h. Kończyc (ID: 4.333.3). (пол.).