Пробст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пробст, також про́бощ[1] — титул в християнських церквах, керівник одної з головних церков, монастиря. У деяких національних лютеранських церквах — старший пастор в певному географічному регіоні, підлеглий єпископу. Структура, очолювана пробстом, називається і пробством (проборством), однак більше вживається назва деканат.

Слово пробст походить через чеськ. рrоbоšt та пол. рrоbоszсz від лат. рraepositus, propositus (у середньовічній вимові propostus) — «начальник». Давньоруська форма пробощь або пребощь (Іпатський літопис, статті під 1252 і 1268 роками).

Див. також

Примітки

Посилання