Рубанівка (Каховський район)
| село Рубанівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Херсонська область |
| Район | Каховський район |
| Громада | Рубанівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1798 |
| Перша згадка | 1798 (226 років)[1] |
| Населення | 3927 |
| Площа | 14,885 км² |
| Густота населення | 263,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 74531, 74532[2] |
| Телефонний код | +380 5543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°59′43″ пн. ш. 34°10′10″ сх. д. / 46.99528° пн. ш. 34.16944° сх. д.Координати: 46°59′43″ пн. ш. 34°10′10″ сх. д. / 46.99528° пн. ш. 34.16944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
70[3] м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 74531, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Рубанівка, вул. Незалежності, 4[4] |
| Сільський голова | Олег Володимирович Куратов |
| Карта | |
  Рубанівка | |
 Рубанівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ру́банівка — село в Україні, центр Рубанівської сільської громади Каховського району Херсонської області.
Населення становить 3927 осіб.
Історія
Рубанівка заснована у 1798 році закріпаченими селянами-втікачами. Назва походить від прізвища першого поселенця Рубана.
У Російській імперії
Станом на 1886 рік у селі, центрі Рубанівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 5829 осіб, налічувалось 913 дворів, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, 2 школи, 6 лавок, 3 винних склади, 2 бондарні, відбувалось 2 ярмарки на рік: 11 лютого та 1 серпня, базари[5].
Міжвоєнний період
У 1920-х та 1930-х роках село не оминула хвиля репресій. Чимало селян було розкуркулено, виселено з України, розстріляно.
Дехто з мешканців Рубанівки був розстріляний за своє антирадянське минуле. Так рубанківець Шинкаренко Микита Данилович був розстріляний у 1929 році за те, що в період Перших визвольних змагань служив у білих, а згодом — в Армії Української Держави.[6]
За антирадянську агітацію та пропаганду були засуджені десятки мешканців села:
- Ацеховський Іван Леонтійович (1906 р.н.) до 3 років позбавлення волі та 3 років поразки у правах;
- Бабанін Кузьма Минович (1885 р.н.) до 3 років заслання у Північний край;
- Буряков Григорій Костянтинович (1897 р.н.) до розстрілу з конфіскацією майна;
- Ведміцький Петро Петрович (1892 р.н.) до 3 років заслання у Північний край;
- Желугін Федір Опанасович (1881 р.н.) до 3 років заслання у Північний край;
- Гридасов Пилип Ілліч (1881 р.н.) до 3 років заслання у Північний край;
- Грибовський Владислав Антонович був звинувачений у створенні повстанської групи, яка боролась проти більшовицької влади (розстріляно у 1937 році);
- Гридасов Яків Кіндратович (1916 р.н.) отримав 10 років концтаборів та 5 років поразки у правах за антирадянську агітацію,
- такий же термін дістав і Дубров Іван Гаврилович (1909 р.н.).
Засуджували і жінок. Жадлун Анастасія Микитівна (1905 р.н.) відсиділа 3 роки виправних трудових таборів. Декого, як Завгороднього Василя Тарасовича (1908 р.н.), заарештовували двічі.
Загалом, крім названих вище, репресовані такі родини: Загной, Камінський, Коваленко, Козленко, Ляшко, Малишевський, Митрофанов, Михайленко, Мізера, Озюменко, Партика, Резанов, Свєтловський, Сергеєв («активний петлюрівець, боровся проти радянської влади»), Сінченко, Стрюк (репресовано трьох членів сім'ї, один з них — зі зброє в руках боровся проти більшовиків), Тарасенко, Ткалич, Цеомашко, Шишляков, Шинкаренко,
Друга світова війна
На фронтах Другої світової, в лавах РСЧА, воювало 1865 мешканців села, з яких 400 загинули у боях. Уродженці села Дмитро Грідасов та Володимир Загной одержали звання Героїв Радянського Союзу.
-
Пам'ятник Дмитру Грідасову -
Пам'ятник Володимиру Загною
Повоєнний період
За зв'язки з ОУН 28 лютого 1953 р. був заарештований мешканець села Шумей Микола Васильович. За чотири місяці після арешту справу було припинено і Шумея звільнили з-під варти. За тим же звинуваченням були заарештовані й інші мешканці села: Голотів Василь (1935 р.н.), Голотів Мар'ян (1931 р.н.), Голотів Текля Кирилівна (1907 р.н.). Всі вони відбули по півроку під вартою та згодом були звільнені.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4176 осіб, з яких 1959 чоловіків та 2217 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3913 осіб[8].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 79,32 % |
| російська | 20,47 % |
| білоруська | 0,08 % |
| гагаузька | 0,03 % |
| молдовська | 0,03 % |
| циганська | 0,03 % |
Відомі люди
- Народилися
- Гридасов Дмитро Тихонович (23.02.1925-16.01.1945) — Герой Радянського Союзу.
- Борсук Кіндрат Іванович — козак Армії УНР.
- Сінченко Григорій Іванович (1 грудня 1918 — 8 грудня 1987) — український фольклорист, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор. Закінчив Бериславський педагогічний технікум, вчителював. Учасник Німецько-радянської війни. Навчався у Чернівецькому університеті, де закінчив аспірантуру на філологічному факультеті. З 1953 року й до кінця життя працював тут викладачем, доцентом, професором і завідувачем кафедрою української літератури. Автор монографій: «Жанрова специфіка української народної пісні Карпат і Прикарпаття», «Тематична специфіка української народної пісні Карпат і Прикарпаття», багатьох критичних студій: «Народнопоетична творчість Північної Буковини за роки радянської влади», «Про Параску Амбросій», "Народнопісенна основа повісті О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала», «Драматургія З. Прокопенка», «Хотинське повстання у спогадах учасників та художній літературі»… Помер учений 8 грудня 1987 року.
- Стрелюк Олександр Олександрович (1982—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- ↑ ВРУ
- ↑ Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Великолепетиський район
- ↑ Прогноз погоди в селі Рубанівка
- ↑ Рубанівська сільська рада
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Реабілітовані історією. Херсонська область. Під редакцією Бабича А. О. Херсон. — В-во: Наддніпрянська правда. 2005 — С. 371.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Гусар Ю. Буковинський календар. Ювілеї — 2008: [90 років українському фольклористу, літературознавцю, педагогу, доктору філологічних наук, професору Григорію Івановичу СІНЧЕНКУ /1918-1987)] / Юхим Гусар — Чернівці: Правдивий поступ, 2008. — С. 105.
Джерела
- Рубанівка на сайті м. Херсон (рос.)
Джерела
| |||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |