Giraffatitan
| Giraffatitan Час існування: пізня юра, 150–145 млн р. т. | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Закріплений скелет, Берлінський музей природознавства
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| †Giraffatitan brancai (Яненш, 1914) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
*Brachiosaurus brancai Яненш, 1914
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Giraffatitan — рід завроподових динозаврів, що мешкали наприкінці Юрського періоду (Кімеріджський—Титонський віки) на території сучасного регіону Лінді, Танзанія[1]. Спочатку він був названий африканським видом брахіозавра (B. brancai), але згодом його було перенесено в окремий рід. Протягом багатьох десятиліть жирафатитан вважався найбільшим динозавром, але нещодавні знахідки кількох більших динозаврів доводять протилежне: гігантські титанозаври, схоже, перевершували жирафатитана за своєю масою. Крім того, завропод завропосейдон, за оцінками, був вищим і, можливо, важчим за жирафатитана.
Більшість оцінок розмірів жирафатитана ґрунтуються на зразку HMN SII, підліткової особини, але є дані, які підтверджують, що ці тварини могли виростати більшими. Зразок HMN XV2, представлений малогомілковою кісткою на 13 % більшою, ніж відповідний матеріал на HMN SII, міг досягати 23 метрів в довжину і 40 метричних тонн маси тіла або більше[2][3].
Жирафатитан мав жирафоподібну статуру, довгі передні кінцівки й дуже довгу шию. Череп мав високу арку перед очима, що складалася з кісткових носових раковин, низки інших отворів і долотоподібних зубів. Перший палець на передній нозі та перші три пальці на задніх ногах були кігтистими.
Опис[ред. | ред. код]
Розмір[ред. | ред. код]
У період з 1914 по 1990-ті рр. жирафатитан вважався найбільшим з відомих динозаврів (не враховуючи можливо більшого, але втраченого мараапунізавра[en]), а отже, найбільшою наземною твариною в історії. Наприкінці XX століття було знайдено кілька гігантських титанозаврів, які за своєю масою перевершували жирафатитана. Однак жирафатитан і брахіозавр все ще залишаються найбільшими завроподами, відомими з відносно повного матеріалу[3]. Знаменитий екземпляр Giraffatitan brancai, встановлений у Берлінському музеї природознавства, є одним з найбільших і, фактично, найвищих закріплених скелетів у світі, що засвідчено Книгою рекордів Гіннеса[4].
Усі оцінки розмірів жирафатитана базуються на скелеті, встановленому в Берліні, який частково побудований з автентичних кісток. Вони були взяті здебільшого зі зразка HMN SII[3], підліткової особини довжиною 21,8—22,46 метра і заввишки близько 12 метрів[5][6].
Палеобіологія[ред. | ред. код]
Метаболізм[ред. | ред. код]
Якби жирафатитан був теплокровним, йому знадобилося б приблизно 10 років, щоб досягти повного розміру, а якби він був холоднокровним — то понад 100 років[7]. Як теплокровна тварина, добова потреба жирафатитана в енергії була величезною; йому, ймовірно, потрібно було з'їдати понад 182 кг їжі на день.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bussert, Robert; Heinrich, Wolf-Dieter; Aberhan, Martin (2009-08). The Tendaguru Formation (Late Jurassic to Early Cretaceous, southern Tanzania): definition, palaeoenvironments, and sequence stratigraphy. Fossil Record (англ.). Т. 12, № 2. с. 141—174. doi:10.1002/mmng.200900004. Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Paul, Gregory S. (2016). The Princeton field guide to dinosaurs. Princeton field guides (вид. 2nd ed). Princeton: Princeton university press. ISBN 978-0-691-16766-4.
- ↑ а б в Taylor, Michael P. (12 вересня 2009). A re-evaluation of Brachiosaurus altithorax Riggs 1903 (Dinosauria, Sauropoda) and its generic separation from Giraffatitan brancai (Janensch 1914). Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 29, № 3. с. 787—806. doi:10.1671/039.029.0309. ISSN 0272-4634. Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Millward, Adam (5 листопада 2005). What was the biggest dinosaur? How scientists determine giant prehistoric record-breakers. guinnessworldrecords.com (англійською) . Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Mazzetta *, Gerardo V.; Christiansen †, Per; Fariña, Richard A. (2004-06). Giants and Bizarres: Body Size of Some Southern South American Cretaceous Dinosaurs. Historical Biology (англ.). Т. 16, № 2-4. с. 71—83. doi:10.1080/08912960410001715132. ISSN 0891-2963. Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Janensch, W. (1950). The skeleton reconstruction of Brachiosaurus Brancai (PDF) (англійською) . Palaeontographica, Supplement VII, Reihe I, Teil III,. Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Case, Ted J. (1978). Speculations on the growth rate and reproduction of some dinosaurs. Paleobiology (англ.). Т. 4, № 3. с. 320—328. doi:10.1017/S0094837300006023. ISSN 0094-8373. Процитовано 19 жовтня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Maier, Gerhard. 2003. African dinosaurs unearthed: the Tendaguru expeditions. Life of the Past Series (ed. J. Farlow). Indiana University Press, Bloomington, Indiana
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття про динозаврів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |