Імброс
| Імброс Ґекчеада | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Ίμβρος тур. Gökçeada (заст. тур. İmroz) | ||||
 Селище Зейтинлі (Айос-Теодорос), батьківщина Варфоломія I | ||||
Карта  | ||||
| Місцезнаходження острову в Егейському морі | ||||
| Географія | ||||
| 40°09′ пн. ш. 25°50′ сх. д. / 40.150° пн. ш. 25.833° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Егейське море | |||
| Акваторія | Егейське море, Gulf of Sarosd | |||
| Група островів | Thracian Sporadesd | |||
| Площа | 279 км² | |||
| Довжина | 29,5 км | |||
| Ширина | 13 км | |||
| Найвища точка | 672 м | |||
| Країна | ||||
| Туреччина | ||||
| Регіон | провінція Чанаккале | |||
| Адм. одиниця | Гьокчеада | |||
| Населення | 9440 осіб[1] (2019) | |||
| Вебсайт | gokceada.gov.tr | |||
  Імброс Ґекчеада Імброс Ґекчеада (Туреччина) | ||||
 | ||||
 Імброс у Вікісховищі | ||||
Імброс (грец. Ίμβρος, заст. тур. İmroz), також Ґекчеада (тур. Gökçeada) — острів в північній частині Егейського моря, біля західних берегів Галліпольського півострова при вході в Саронічну затоку, що належить Туреччині. В адміністративному відношенні утворює округ Ґекчеада, що є частиною ілу Чанаккале.
Є найбільшим островом Туреччини. На півострові Авляка (Інджірбурну, тур. İncirburnu) знаходиться найбільш західна точка Туреччини. Має площу 279 км². Складений кристалічними породами. Вкритий здебільшого чагарниковою рослинністю. Згідно з проведеним в 2019 переписом, населення становить 9440, серед яких 6229 людини мешкає в столиці острова[1] — Чинарлі (грецьке Панайя Баломени), а 1621 в сільській місцевості. Більшість населення складають турки, через інтенсивну еміграцію, на острові залишилось лише 250 греків. На острові розвивається туристична галузь, рибальство, вирощуванням олив та виноробство.
На початку XX століття 97,5 % населення острова складали греки. Після Балканських війн Греція збиралась приєднати острів, але через тиск Великої Британії та інших Європейських країн, враховуючи стратегічне положення острова при вході в Дарданели, острів залишився в складі Османської імперії. Після Першої світової війни по Севрському мирному договору Греція отримала острів, але після Греко-турецької війни в 1923 вже з Турецькою республікою, під головуванням Кемаля Ататюрка була підписана Лозаннська мирна угода, за якою Імброс повертався Туреччині. Тим не менше з островів Імброс і Тенедос утворювався особливий адміністративний район, і вони виключались з програми обміну населенням між Грецією та Туреччиною. Грецькому населенню гарантувалось право на свободу мови, віросповідання і навчання на грецькій. Але Туреччина послідовно проводила політику зменшення грецького самоуправління на острові, в 1926 прийняв закони, які фактично ліквідували права національних меншин в країні.
Вже у 1923 був розпущений вибраний уряд острова, а 1500 втікачам з острова, які на той час мешкали в Салоніках і на Лемносі, було перешкоджено в повертанні додому. В 1926 всі географічні назви острова були змінені на турецькі. У 1927 році скасовано місцеве самоврядування і закриті грецькі школи. Знов відкриті в 1952–1953, вони були остаточно закриті в 1964. В 1943 разом з іншими православними ієрархами був заарештований митрополит Імброса і Тенедоса, а землі афонських монастирів на острові були конфісковані. Неодноразово підпадали під арешти мер і міські радники. В 1964–1984 більша частина земель на острові була передана під потреби армії та поліції (була відкрита тюрма). В 1974 в ніч турецького вторгнення на Кіпр був сплюндрований православний собор в Кастро. В березні 1993 була розграбована нова будівля собору. З липня 1993 офіційно проводиться переселення турків із материка. Все це призвело до інтенсивної еміграції грецького населення, яке в 1970 вже становило лише 40 %. В той час як в 1964 на острові мешкало 7000 греків і 400 турецьких чиновників. На сьогодні грецьке населення на острові складає лише мала кількість старців.
Серед архітектурних пам'яток острова — середньовічний замок в Калекеї (Кастро). На південь від Тепекею (Агридії) знаходиться згаслий вулкан — найвища точка острова.
У селищі Зейтинлі-кею (Айос-Теодорос) в 1940 народився Вселенський Патріарх Варфоломій I (мирське ім'я — Димитріос Архонтоніс).
| Town & Villages | 1927 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1997 | 2000 | ||||||||
| Çınarlı (Panaghia Balomeni) | - | - | 3578 | 615 | 3806 | 342 | 4251 | 216 | 767 | 70 | 721 | 40 | 553 | 26 | 503 | 29 |
| Bademli (Gliky) | - | - | 66 | 144 | 1 | 57 | 40 | 1 | 13 | 34 | 29 | 22 | 15 | 15 | 15 | 13 |
| Dereköy (Shinudy) | - | - | 73 | 672 | 391 | 378 | 319 | 214 | 380 | 106 | 99 | 68 | 82 | 40 | 68 | 42 |
| Eşelek | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 152 | - |
| Fatih | - | - | - | - | - | - | - | - | 3962 | 45 | 4284 | 32 | 4135 | 21 | 4180 | 25 |
| Kaleköy (Kastro) | - | - | 38 | 36 | 24 | - | - | 128 | 94 | - | 105 | - | 90 | - | 89 | - |
| Şahinkaya | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 168 | - | 107 | - | 86 | - |
| Şirinköy | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 189 | - |
| Tepeköy (Agridia) | - | - | 3 | 504 | 4 | 273 | 2 | 193 | 1 | 110 | 75 | 2 | 2 | 39 | 2 | 42 |
| Uğurlu | - | - | - | - | - | - | - | - | 460 | - | 490 | - | 466 | - | 401 | - |
| Yenibademli | - | - | - | - | - | - | - | - | 416 | - | 660 | - | 628 | - | 581 | - |
| Yenimahalle (Evlampio) | - | - | 182 | 143 | 162 | 121 | 231 | 81 | 359 | 59 | 970 | 27 | 2240 | 25 | 2362 | 27 |
| Zeytinli (Aghios Theodoros) | - | - | 30 | 507 | 15 | 369 | 36 | 235 | 72 | 162 | 25 | 130 | 12 | 82 | 12 | 76 |
| TOTAL | 157 | 6555 | 3970 | 2621 | 4403 | 1540 | 4879 | 1068 | 6524 | 586 | 7626 | 321 | 8330 | 248 | 8640 | 254 |
- ↑ а б Gökçeada Nüfusu - Çanakkale (Населення Гекчеада - Чанаккале). Nufusu.com (тур.). 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 28 серпня 2020.
- Гекчеада, офіційний сайт [Архівовано 30 квітня 2006 у Wayback Machine.](тур.)
- Муніципалітет Чанаккалє(тур.)(англ.)
- Гекчеада, з Британська енциклопедія.(англ.)
