Агті Карьялайнен
| Агті Карьялайнен | |
|---|---|
| фін. Ahti Karjalainen | |
.jpg) | |
| 42-й і 48-й прем'єр-міністр Фінляндії | |
| 15 липня 1970 — 29 жовтня 1971 | |
| Попередник | Теуво Аура |
| Наступник | Теуво Аура |
| 13 квітня 1962 — 18 грудня 1963 | |
| Попередник | Мартті Мієттунен |
| Наступник | Рейно Легто |
| 34-й, 36-й і 41-й Міністр закордонних справ Фінляндії | |
| 4 вересня 1972 — 13 червня 1975 | |
| Попередник | Калеві Сорса |
| Наступник | Олаві Маттіла |
| 12 вересня 1964 — 14 травня 1970 | |
| Наступник | Вяйньо Лескінен |
| 19 червня 1961 — 13 квітня 1962 | |
| Попередник | Вієно Сукселайнен |
| Наступник | Велі Мерікоскі |
|
| |
| Народився |
10 лютого 1923[1][2][…] Hirvensalmid, Південна Савонія, Фінляндія |
| Помер |
7 вересня 1990[2][3][4] (67 років) Гельсінкі, Фінляндія[5] |
| Похований | Гієтаніємі |
| Відомий як | політик, дипломат, банкір |
| Громадянство |
 Фінляндія |
| Національність | фін |
| Alma mater | Гельсінський університет (1959) |
| Політична партія | Фінляндський центр |
| Діти | Kukka-Maaria Karjalainend |
| Нагороди |
                     |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Агті Карьялайнен (фін. Ahti Kalle Samuli Karjalainen; 10 лютого 1923, Hirvensalmid, Південна Савонія, Фінляндія — 7 вересня 1990, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політичний діяч, 42-й і 48-й прем'єр-міністр Фінляндії в 1962–1963, 1970–1971, 34-й, 36-й і 41-й Міністр закордонних справ Фінляндії. Вважається одним з найвпливовіших політиків у післявоєнній історії Фінляндії.
Життєпис[ред. | ред. код]
42-й і 48-й прем'єр-міністр Фінляндії; 34-й, 36-й і 41-й Міністр закордонних справ Фінляндії.
Народився у сім'ї фермерів. Під час Зимової війни, у віці 16 років, пішов волонтером у радіорозвідку.
У 1946 здобув ступінь бакалавра у галузі політології факультету соціальних наук університету Гельсінкі, у 1959 — ступінь доктора політології.
У 1950 призначений особистим секретарем прем'єр-міністра Урго Кекконена. На цій посаді залишався наступні 6 років, доки Кекконен не став президентом Фінляндії.
- 1957—1959 — міністр фінансів,
- 1959—1961 — міністр зовнішньої торгівлі,
- 1961, 1964—1970 і 1972—1975 — заступник прем'єр-міністра і міністр закордонних справ,
- 1962—1963 і 1970—1971 — прем'єр-міністр Фінляндії, здійснив часткове дерегулювання цін на харчові продукти і ініціював проведення так званої всеосяжної політики доходів,
- 1976—1977 — заступник прем'єр-міністра і міністр фінансів,
- 1979 — віце-президент Банку Фінляндії,
- 1979—1982 — і. о. голови Ради директорів,
- 1982—1983 — генеральний директор Банку Фінляндії. Був звільнений з посади президентом Мауно Койвісто з формулюванням «в інтересах загального блага». За кілька днів до цього покинув лави партії «Фінляндський центр». Це стало наслідком інциденту в жовтні 1982, в ситуації зростання інфляції політик не зміг дати інтерв'ю ЗМІ, оскільки, за їхніми твердженнями, був настільки п'яний, що не міг зв'язати кількох слів. За цим відбулася 6 % відсоткова девальвація фінської марки і місячний лікарняний голови національного Банку.
На президентських виборах 1962, 1968 і 1978 очолював колегію вибірників.
В кінці 1970-х погіршали його відносини з президентом Кекконеном, який почав бачити в Карьялайнені конкурента і, крім того, той ще у 1972 пропонував обмежити президентський мандат чотирма роками.
У 1977 в результаті внутрішньополітичних інтриг на адресу політика прозвучали звинувачення, що він вступив у змову з керівництвом Совєцького Союзу, щоб зайняти президентський пост. Однак в 1981 його відносини з президентом Кекконеном покращилися і він навіть розглядався як кандидат на посаду нового прем'єр-міністра країни. Раптова хвороба і відставка президента Кекконена відкрила боротьбу за пост глави держави. Карьялайнен розглядався як основний наступник, але несподівано програв партійне голосування.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карьялайнен Ахти // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #132347776 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література[ред. | ред. код]
- Агті Карьялайнен (Люди і події) // Новое время. — М., 1960. — № 50. — С. 29.
- Miehen ikä : Ahti Karjalainen 50-vuotias (toim. Martti Rahunen) 1973
- Kotimaani ompi Suomi: Mietteitä ja muistelmia тисячі дев'ятсот вісімдесят одна
- Lasse Kangas: Ahti Karjalainen tasavallan kakkosena тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири
- Ahti Karjalainen-Jukka Tarkka: Presidentin ministeri: Ahti Karjalaisen ura Urho Kekkosen Suomessa 1989
- Aikoja ja tapauksia Ahti Karjalaisen elämästä 1997
- Jukka Seppinen: Ahti Karjalainen: Poliittinen elämäkerta +1997
- Kukka-Maaria Karjalainen: Isä 1998
|
- Народились 10 лютого
- Народились 1923
- Уродженці Південної Савонії
- Померли 7 вересня
- Померли 1990
- Померли в Гельсінкі
- Поховані на цвинтарі Гієтаніємі
- Випускники Гельсінського університету
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери Великого золотого почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Михайла та Георгія
- Кавалери Великого хреста ордена Сокола
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери Великого хреста ордена Корони
- Кавалери Великого хреста ордена Білої Троянди
- Командори Великого хреста ордена Полярної зірки
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена Відродження Польщі
- Кавалери Великого хреста ордена Ацтекського орла
- Кавалери ордена «Народна Республіка Болгарія»
- Політики XX століття
- Міністри закордонних справ Фінляндії
- Прем'єр-міністри Фінляндії
- Уродженці Фінляндії