Адам Єронім Сенявський (староста)
Адам Єронім Сенявський (пол. Adam Hieronim Sieniawski; 1576 — 4 червня 1616 / 3 червня 1619, Бережани[1]) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Речі Посполитої. Підчаший коронний, староста яворівський. Представник полського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. Предок Миколи Василя Потоцького.
Син руського воєводи Єроніма (Яроша, Ярослава) Сенявського та Ядвига з Тарлів.
Був одружений з Катажиною Косткою (1576—1648). В придане їй було віддано Сатанів, також Зіньків із навколишніми селами (так званий «Зіньківський ключ»). 1600 року воював у молдавській кампанії Яна Замойського в полку кам'янецького старости Яна Потоцького. Фундатор фарного костелу Різдва Пречистої Діви Марії в Бережанах, костелу в Меджибожі.
Перед смертю видержавив підстарості Філіпу Риковському Яворівське староство із замком, містом Яворовом, 15-ма селами з Рудою Крехівською за 13200 злотих на 4 роки (війтівство у Яворові той вже мав викуплене). Був похований у своїй головній резиденції Бережанах 21 жовтня 1619 р. у замковій каплиці, промову мав кармеліт босий, замковий капелан Станіслав а Єзу.[1] За даними Шимона Старовольського, існував його надгробок з епітафією.[2]
Мав трьох синів:
- Миколая (близько 1598 — 17 квітня 1636) — староста ратненський, був одружений, дітей не мав
- Олександра (1599—1621/1622; за даними Шимона Старовольського, існував у Бережанах його надгробок з епітафією, де вказувалось що прожив 23 роки, помер у 1622.[3] Шимон Церенович в рукописі Płac prawnych prac, Tom 1 ( 1753, karta 212) також вказує рік смерті 1622).
- Прокопа (1602—1626) — був одружений з графинею Анною Єфросиною Ходкевич, мав єдиного сина — Адама Єроніма Сенявського (молодшого) (повного тезку діда).
- Зофія — померла дитиною.
Катажина Сенявська пережила чоловіка та усіх синів. Усі четверо були поховані в замковій каплиці в Бережанах, коштом К. Сенявської всім їм було встановлено пам'ятники. 1920 року саркофаги Адама Єроніма Сенявського та трьох його синів Миколая, Прокопа й Александра вивезено до Вавельського замку, там вони перебувають понині.
За час його дідицтва було надане магдебурзьке право королем Сиґізмундом III Вазою Меджибожу в 1593 р.
- ↑ а б Nagielski M. Sieniawski Adam Hieronim (1576–1619)… — S. 102.
- ↑ Simon Starovolscius. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 480—481. (лат.)
- ↑ Simon Starovolscius. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 481—482. (лат.)
- Nagielski M. Sieniawski Adam Hieronim (1576–1619) [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — 1—176 s. — S. 100–102. (пол.)
- Династична генеалогія. Адам Єронім Сенявський (пол.)
- Adam Hieronim Sieniawski z Sieniawy h. Leliwa (ID: 11.473.75). [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |