Координати: 48°55′47″ пн. ш. 25°2′16″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 25.03778° сх. д. / 48.92972; 25.03778
Очікує на перевірку

Братишів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Братишів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Тлумацька міська громада
Код КАТОТТГ UA26040350040023769
Основні дані
Засноване 1448
Населення 842
Площа 13,454 км²
Густота населення 62,58 осіб/км²
Поштовий індекс 78014
Телефонний код +380 03479
Географічні дані
Географічні координати 48°55′47″ пн. ш. 25°2′16″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 25.03778° сх. д. / 48.92972; 25.03778
Місцева влада
Адреса ради 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12
Карта
Братишів. Карта розташування: Україна
Братишів
Братишів
Братишів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Братишів
Братишів
Мапа
Мапа

CMNS: Братишів у Вікісховищі

Бра́тишів — село в Україні, у Тлумацькій міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Розташоване на заході України, на мальовничій горі біля схилів Дністровського каньйону.

Географія

[ред. | ред. код]

Братишів розташований на правому березі Дністра за 2 км від центральної автодороги Н18 Івано-Франківськ — Тернопіль, та 28 км від обласного та районного центру і 9 км від центру громади. Межує із селами Нижнів, Антонівка, Олешів, Остриня.

Місцевість цього району характеризується не високими горами, скелястими схилами та пологими галявинами. Річками, цілющими джерелами та водоспадами.

Відомості про село

[ред. | ред. код]

Перша відома письмова згадка про село припадає на 6 січня 1448 року в записах у книгах галицького суду[1]. Наступна письмова згадка про село припадає на 1459 рік.

Історія

[ред. | ред. код]

В околицях села знайдено місця видобутку і первинної обробки кременю — трипільська культура. Також тут розкопані ґрунтові поховання у гробницях з кам'яних плит — культура кулястих амфор. Знайдена пам'ятка західноподільського культурного типу (друга половина VII — IV ст. до н. е.) курганне поховання — ґрунтовий могильник.

18 серпня 1914 року в селі Братишів розташовувався польовий табір артилерії (дивізіон), що прикривав Січових стрільців біля переправи через Дністер.

У 1934—1939 рр. село входило до об'єднаної сільської ґміни Олешів Тлумацького повіту.

На 1.01.1939 в селі проживало 1 975 мешканців, з них 1 955 українців-грекокатоликів і 20 поляків[2] Вивішену радянськими військами на сільраді червону зірку селяни зірвали і встановили тризуб, який охороняли. За спробу його зірвати підірвали гранатою радянського офіцера.[3]

Також село відзначалося під час подій ІІ Світової Війни, як свідомий Український населений пункт, підтримуючи ідеї Самостійної України. Багато вихідців з села були патріотами України, які загинули в лавах УПА. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Тлумацькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Братишів і Петрилів.[4]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Тлумацької міської громади.[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тлумацького району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 841 99.88%
білоруська 1 0.12%
Усього 842 100%

Пам’ятки

[ред. | ред. код]

В селі зберігся зведений у 1914 р. пам’ятник Тарасові Шевченку.[8]

Громадське життя

[ред. | ред. код]

Активістами села спільно з однодумцями із міста Івано-Франківськ та інших населених пунктів у селі 2007 року була заснована Громадська організація «Я Вибираю Життя»

Організація активно працює в соціальній сфері, над подоланням негативних явищ серед дітей та молоді. Зокрема поширення віл-інфекції, дошлюбних статевих відносин, алко-, наркозалежністю та низьким духовним і моральним рівнем молоді.

В співпраці з навчальними закладами області проводяться просвітницькі лекції та тренінги. Організовуються соціальні акції та інші заходи націлені на профілактику та вирішення проблемних ситуацій серед молоді.

Культура

[ред. | ред. код]

У місцевій школі в 2013 році відкрито музей Григорія Крука.

Релігійне життя

[ред. | ред. код]

В селі існують християнські релігійні громади різних конфесій. Зареєстрована парафія УГКЦ, також проводяться богослужіння церкви Християн віри євангельської ЦХВЄУ.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]

Пов'язані з Братишевом

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.167, № 1907 [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
  3. Е. Цеклер. Ви мусите жити! — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2013. — С. 211. — ISBN 978-966-660-314-7 (№32)
  4. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.
  9. Указ Президента України № 319/2015. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 19 січня 2016.
  10. Палюга М. Історія і пісня Михайла Головатого. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
  11. Боднарчук П. Знавець Станіславова. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]