Броніслав Залеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Броніслав Залеський, 1875 (?).
Броніслав Залеський
пол. Bronisław Zaleski, біл. Браніслаў Францавіч Залескі
Зліва направо — Броніслав Залеський, Людвік Турно, Тарас Шевченко. Робота Тараса Шевченка. Кольоровий папір, сепія, китайське білило. Липень — серпень 1851 року.
Псевдонім Lićwin (Литвин)
Народився 21 червня 1819(1819-06-21)
Красна Слобода, Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 2 січня 1880(1880-01-02) (60 років)
Ментона
·туберкульоз
Громадянство Російська імперія
Національність поляк
Діяльність громадський діяч, журналіст, видавець, історик, художник
Alma mater Дерптський імператорський університетd
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів польська
Рід Q63531301?
Батько Q125166996?
У шлюбі з Михайлина Дзеконськаd

CMNS: Броніслав Залеський у Вікісховищі

Бронісла́в Фра́нцович Зале́ський (пол. Bronisław Zaleski; біл. Браніслаў Францавіч Залескі; *21 червня 1819(18190621) або 1820, Визна, Мінська губернія; нині Червона Слобода Солігорського району Мінської області — 2 січня 1880, Ментона) — польський і білоруський громадський діяч, журналіст, видавець, історик і художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Броніслав Залеський народився в шляхетській сім'ї. Здобув домашню освіту, пройшов курс гімназії. У 1837 році вступив до Дерптського (Тартуського) університету. Наступного року за участь у гуртку польських студентів, пов'язаному з конспіративною організацією Шимона Конарського, був виключений і заарештований.

Після двох років ув'язнення Залеського заслали до Чернігова. У 1842-му він закінчив Харківський університет. Заслання тривало до 1845 року.

Броніслав Залеський, 1850.

Відбувши кару, оселився у Вільні й налагодив зв'язок з учасниками польського визвольного руху. В 1846 Залеського заарештували вдруге й після слідства послали служити рядовим в Окремому Оренбурзькому корпусі. З 1848 по 1856 він служив у другому (Оренбург), четвертому (Ак-Мечеть), сьомому (Златоуст) і дев'ятому (Богословський завод) лінійних батальйонах. Тут Залеський подружився із засланцями Зиґмунтом Сєраковським та Олексієм Плещеєвим. З Тарасом Шевченком познайомився і заприятелював у листопаді 1849 року в Оренбурзі. Як художник, Залеський був прикомандирований допомагати Шевченкові завершувати малюнки, що їх поет виконав під час Аральської описової експедиції. У 1851 році вони разом із Людвіком Турном узяли участь у Каратауській експедиції Олександра Антипова. У цей час український митець намалював Залеського на картині «Шевченко серед товаришів». У цій експедиції вони удвох понад три місяці жили в одному наметі[1]. Згодом «за відмінно ретельну службу» Залеський дістав звання унтер-офіцера. У 1853 році, відзначившись під Ак-Мечеттю, він став офіцером, а 12 червня 1856 року звільнився зі служби в другому лінійному батальйоні, маючи звання прапорщика. З 1853-го тривало листування друзів. Збереглося шістнадцять листів Шевченка до Залеського і одинадцять — Залеського до Шевченка. Шевченко надсилав Залеському свої малюнки, і той, бажаючи матеріально допомогти поетові, продавав їх. Востаннє вони зустрілися 1859 року, коли Залеський у службових справах приїхав до Петербурга. Примітки Залеського до листів Шевченка у 1890-му опублікував Іван Франко[2].

Повернувшись у Мінську губернію, Броніслав Залеський мешкав у родовому маєтку Рачкевичі під Слуцьком, у Барановичах і Гродні, служив у редакційних комісіях (у Мінську та Москві), що провадили підготовчу роботу для селянської реформи 1861 року. У 1860 році він дістав закордонну відпустку й уже не повернувся в Росію. Жив у Дрездені, Римі та Парижі.

За кордоном Залеський підтримував зв'язок з революційними організаціями. Зокрема, у 1863 році допомагав закупити зброю для учасників польського визвольного повстання 1863–1864 років. Упродовж багатьох років співпрацював з польською емігрантською пресою, здобув популярність як історик і художник. З 1866 року він був секретар Історико-літературного товариства (пол. Towarzystwo Historyczno-Literackie) і редактор «Анналів Історико-літературного товариства» (пол. Rocznik Towarzystwa Historyczno-Literackiego). Цього ж року Залеський видав книжку Wygnańcy polscy w Orenburgu («Польські засланці в Оренбурзі»).

У 1868 Залеський став директором Польської бібліотеки в Парижі. Був член Академії знань (попередниці Польської академії наук), автор і видавець біографічних та мемуарних робіт, присвячених Адамові Єжи Чарторийському, Єронімові Кайсевичу та Людвіку Орпішевському. 1865 року видав у Парижі альбом «Життя киргизьких степів» французькою мовою[3]. У цьому виданні він відтворив кілька малюнків Шевченка.

Залеський належав до членів польського політичного салону «Отель Ламбер» у Парижі, був другом Ципріана Каміля Норвіда.

Помер від туберкульозу в Ментоні[4].

Митецькі твори Залеського[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Michał Bakunin i odezwa jego do przyjaciół rossyjskich i polskich. Księgarnia Polska, 1862
  • Ignacy Krasicki, Bronisław Zaleski, Ksawery Pillati. Bajki i przypowieści. Nakładem Bolesława Maurycego Wolffa, 1880
  • Michał Zaleski, Bronisław Zaleski. Pamiętniki Michała Zaleskiego, wojskowego wielkiego ksiestwa Litewskiego, posła na Sejm czteroletni, 1879
  • Z źycia Litwinki 1827–1874: Z listów i notatek zloźył Bronisław Zaleski. 1876. Білоруський переклад: «З жыцця літвінкі» (про Гелену Скірмунт). Мінск, 2009
  • La vie des Steppes Kirghizes. Paris, J. B. Vasseur, 1865. Пер. з фр.: Залесский, Бронислав. Қазақ сахарасына саяхат: Алматы: ӨНЕР, 1991.- 131 бет.
  • Залеский Б. Ф. Из заметок о Шевченко. (1849–1852. Шевченко в ссылке. Его участие в экспедиции А. И. Бутакова по составлению карты Аральского моря и в поездке на Мангышлак. В тексті — коментарі до листів Шевченка, адресованих автору за 1853–1857 рр. з відомостями про творчість Шевченка в засланні). В кн.: Т. Г. Шевченко в воспоминаниях современников. М., 1962, с. 237–241. Прим.: с. 444–446
  • Залесский Б. Қазақ сахарасына саяхат. Алматы, 1991.- 132 бет.
  • Залесский Б. Қазақ даласының өмірі. Астана: Аударма, 2003. — 264 б
  • Александровіч С. Старонкі братняй дружбы. Мн., 1960. С. 173–181
  • Грыцкевіч В. Сябар Кабзара па ссылцы // Грыцкевіч В. Нашы славутыя землякі. Мн., 1984; PSB; ЭГБ, т. 3; АЗБ

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • П. В. Голобуцький. Залєський (Zaleski) Броніслав [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 228. — ISBN 966-00-0610-1.
  • Wiesław Caban, Z Orenburga do Paryża. Bronisław Zaleski 1820—1880, 2006, 248 s. + 12 s. nlb. + mapa, format B5, ISBN 83-7133-303-X (biografią Bronisława Zaleskiego — jego działalności jako uczestnika spisków niepodległościowych lat 40. XIX wieku na Litwie, ukazującą losy zesłania na linii orenburskiej w latach 1848—1856 na Syberię, a także przedstawiającą postać B. Zaleskiego jako działacza obozu Czartoryskich w dobie powstania styczniowego, a po jego upadku organizatora życia kulturalnego emigracji polskiej w Paryżu)
  • Паламарчук Г. П. Матеріали до біографії Шевченка за листами Броніслава Залєського. В кн.: Питання шевченкознавства, в. 1. К., 1958
  • Дьяков В. А. Деятели русского и польского освободительного движения. М., 1967
  • Полотай А. Новознайдені автографи листів Т. Г. Шевченка до Броніслава Залеського. «Радянське літературознавство», 1971, № 6
  • Белорусская ССР: крат. энцикл. Т. 5. — Мн., 1982. (рік народження точно не встановлено: 1819 або 1820)
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т. 3. — Мн., 1996. (рік народження 1820)
  • Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998 (рік народження 1820)
  • Зұлхаров Ғ. «Қазақты ат үстінде тану керек» Мәтін: Поляк суретшісі Бронислав Залесскийдің туғанына 180 жыл. // Дидар. 2000

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Оренбургская Шевченковская энциклопедия». Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
  2. «Листочки до вінка на могилу Шевченка в XXIX роковини його смерти» (Львів, 1890, с. 23-56)
  3. La vie des Steppes Kirghizes. Descriptions, recits & contes. Zaleski Bronislas. Paris, J. B. Vasseur, 1865, з описовими текстами і 22 гравюрами (21 офорт і літографований фронтиспіс)
  4. Дьяков В. А. «Тарас Шевченко и его польские друзья», с. 63-64; ГАОО, ф. 6, оп. 12, д. 1044, 1388)