Білоярівка
село Білоярівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Донецький район |
Тер. громада | Амвросіївська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14080010050055312 |
Облікова картка | Білоярівка |
Основні дані | |
Населення | 1497 |
Поштовий індекс | 87343 |
Телефонний код | +380 6259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°47′42″ пн. ш. 38°36′7″ сх. д. / 47.79500° пн. ш. 38.60194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
31 м |
Водойми | р. Кринка |
Відстань до обласного центру |
84,4 км |
Відстань до районного центру |
8,7 км |
Найближча залізнична станція | Квашине |
Відстань до залізничної станції |
8,3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87343, с. Білоярівка, вул. Мічуріна |
Сільський голова | Мартинець Раїса Валентинівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Білоя́рівка — село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.
Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Білоярівка перебуває на території ОРДЛО.
Поблизу села знайдені крем'яні знаряддя праці доби раннього палеоліту та залишки пізньо-палеолітичної майстерні по обробці кременю.
Білоярівку засновано наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Спочатку тут було с. Ковпакове, поблизу якого виникли села Іванівна та Олександрівка. У 1861 році 3 села злилися в одне. У грудні 1905 року стався антиурядовий збройний виступ селян, керівником якого був С. Г. Лиманенко. Послані сюди козаки придушили повстання.
Після вигнання денікінців, у 1920 році, у селі встановлено радянську владу.[1]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 73 людей[2].
18 серпня 1943 року в село увійшла Червона Армія[3].
13 серпня 2014-го поблизу села Білоярівка біля мосту танк 28-ї бригади потрапив у засідку і був обстріляний терористами з РПГ. Через пошкодження танк пішов юзом і впав у річку. Євгену Руденку не вдалося вибратись, він потонув. Затонулий танк залишився на території, що контролюється терористами, і тіло довго не могли звідти вивезти. 23 серпня 2014 року в часі російсько-української війни Збройні сили України завдали артилерійських ударів по терористах — двох колонах бронетехніки Збройних сил Росії, котрі були зафіксовані біля Білоярівки[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1615 осіб, з яких 727 чоловіків та 888 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1492 особи.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 63,39 % |
російська | 35,80 % |
білоруська | 0,13 % |
вірменська | 0,13 % |
інші | 0,55 % |
- Ніколенко Микола Леонідович (1986—2014) — старшина ДПСУ, учасник російсько-української війни.
- ↑ http://ukrssr.com.ua/donetska/amvrosiyivskiy/biloyarivka-amvrosiyivskiy-rayon-donetska-oblast
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 65-67 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
- ↑ Хроника освобождения Донецкой области от немецко-фашистских захватчиков. Матеріали Донецького архіву [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сили АТО нанесли близько 60 артилерійських ударів по позиціям бойовиків. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 серпня 2014.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |