Біолюмінесценція
Біолюмінесце́нція (грец. βιος — життя і лат. luminiscens — що світиться) — явище світіння живих організмів. Хемолюмінесценція, що супроводжує хімічні процеси в живих організмах. Вона генерується в каталізованих ензимами реакціях, зокрема при окисненні люциферину люциферазою. В переважній більшості випадків в таких реакціях бере участь аденозинтрифосфат.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Біолюмінесценція досить поширена в природі: світяться в темряві деякі види бактерій (фотобактерії), найпростіших, грибів, молюсків, риб тощо. З комах, що світяться, загальновідомі жуки-світляки. У Чорному та Азовському морях влітку часто можна спостерігати світіння води вночі, яке зумовлюється біолюмінесценцією одноклітинної тварини ночосвітки (Noctiluca miliaris).
Біолюмінесценція виникає в результаті процесів біологічного ферментативного окиснення, яке відбувається з участю ферменту люциферази. При допливі кисню воно звичайно посилюється, тому біолюмінесценцію морських організмів часто можна спостерігати як «світловий слід» за кормою корабля. Світіння багатьох організмів, зокрема морських безхребетних і риб, зумовлюється наявністю фотобактерій. Світіння трухлявої деревини — біолюмінесценція грибниці опеньків та інших грибів.
Явище біолюмінесценції спричинює ефект світіння моря, озера,[1] який виникає коли поверхневі шари моря чи океану наповнені мікроорганізмами, здатними до біолюмінесценції, внаслідок чого схоже, ніби водойма світиться із середини.
Історія досліджень[ред. | ред. код]
Світіння живих організмів відзначали ще античні автори — Пліній Старший в своїй «Природнича історія» згадує світіння морських організмів[2], багато авторів описували світіння моря. Проте вивчення природи біолюмінесценції починається із 1668 року, коли Роберт Бойль, найвідоміший представник пневмохімії, котрий вивча процеси горіння, помітив подібність між процесами горіння вугілля і світіння гнилиць — Бойль, використовуючи збудований ним вакуум-насос, продемонстрував, що в обох випадках світіння зникає, якщо видалити повітря (тобто кисень).
У січні 2021 року біля Нової Зеландії вчені виявили біолюмінесценцію у трьох видів глибоководних акул:[3]
Всі три види мешкають у так званій присмерковій зоні океану на глибині 200-1000 метрів, куди практично не проникає сонячне світло. Ці акули — найбільші хребетні, що світяться. Довжина чорної акули досягає 2 м.
Біологічні функції[ред. | ред. код]
Біолюмінесценція виконує такі біологічні функції:
- Приваблення здобичі або партнерів
- Комунікація
- Попередження або погроза
- Відлякування або відволікання
- Маскування на тлі природних джерел світла (контросвітлення)
У багатьох випадках функція біолюмінесценції в житті окремих організмів з'ясована не до кінця, або взагалі не вивчена.
У грибів біолюмінесценція приваблює комах та інших тварин, що розносять спори.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Загадка неонового озера в Австралии. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015.
- ↑ C. Plinius Secundus. Naturalis Historia, Liber IX, XLIII (de pisce qui noctibus lucet)
- ↑ Вчені знайшли гігантську акулу, що світиться у темряві. ВВС. 3 березня 2021. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Oliveira, Anderson G.; Desjardin, Dennis E.; Perry, Brian A.; Stevani, Cassius V. (25 квітня 2012). Evidence that a single bioluminescent system is shared by all known bioluminescent fungal lineages. Photochemical & Photobiological Sciences (англ.). Т. 11, № 5. doi:10.1039/C2PP25032B. ISSN 1474-9092. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біолюмінесценція |
Посилання[ред. | ред. код]
- БІОХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
|
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
|
