Вишнів (Ковельський район)
| село Вишнів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Волинська область | ||||
| Район | Ковельський | ||||
| Тер. громада | Вишнівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA07060050010010463 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1510 | ||||
| Населення | 1187 | ||||
| Площа | 2,23 км² | ||||
| Густота населення | 532,29 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 44351 | ||||
| Телефонний код | +380 3377 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°11′26″ пн. ш. 24°0′27″ сх. д. / 51.19056° пн. ш. 24.00750° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
179 м | ||||
| Водойми | р. Гапа | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 44351, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Вишнів | ||||
| Карта | |||||
  Вишнів | |||||
 Вишнів | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ви́шнів — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 1160 осіб. Адміністративний центр Вишнівської об'єднаної територіальної громади.
Про походження назви села існує дві версії:
- за першою село має таку назву через те, що потопає у вишнях;
- за другою — після скасування кріпацтва тут оселився пан Вишневський і задумав заснувати село. Так в честь пана село було назване Вишнів[1].
Основою герба села Вишнів є щит з заокругленою донизу нижньою частиною. Щит вертикально розтятий: у правому червоному полі срібний рівнораменний хрест, що торкається кінцями країв, у лівому синьому золотий ріг достатку наповнений цвітом та стиглими ягодами вишні. Щит може вписуватись у декоративний аркуш, доповнений внизу колосками пшениці. Картуш увінчує «сільська» корона, що додатково підкреслює статус адміністративного центру с. Вишнів.
Срібний рівнораменний хрест в червоному полі — сучасний символ Волині. Золотий ріг достатку — символ достатку та багатства. Цвіт вишні — символ надії та розквіту. Червоні стиглі вишні — уособлюють завершеність, абсолютність, досконалість. Дві ягоди — число пари, взаємодії, доповнення.
Вишнів розташований в південно-західній частині Ковельського району, на відстані 3 кілометри на південь від міста і залізничної станції Любомль. Село розташоване на відстані близько 15 км від кордону з Польщею і приблизно за 44 км від кордону з Білоруссю.
Через північну околицю населеного пункту проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, а через східну — автошлях Володимир—Берестя[2].
Площа населеного пункту — 2,23 км², середня висота над рівнем моря — 179 м.
Перша згадка про Вишнів в історичних документах належить до 1510 року, у тому ж році згадується і церква.
Наприкінці 19 століття в селі було 215 хат та 1421 житель, мурована церква, школа і вітряк.
До війни в селі проживало 7 єврейських родин та 2 польські. Вперше радянська влада в селі була встановлена влітку 1920 року. Ревком налічував 15 чоловік. Очолював його Арсен Сахарук. Секретарем комнезаму був Кузьма Дячук.
За часів панування Польщі в селі діяла підпільна група членів КПЗУ.
В 1939 році був організований колгосп, головою якого став Лукаш Лілікович. Після ліквідації у 1991 році колгоспу імені КПРС в селі було створено КСП «Буг», голова В. О. Веремчук.
Під час окупації нацистами було закатовано 96 жителів села, 53 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини, близько 100 чоловік боролись проти нацистських загарбників. 57 осіб нагороджені орденами і медалями СРСР. У 1960 році у Вишневі споруджено пам'ятник полеглим односельчанам у німецько-радянській війні.
У 1986 році збудовано нове приміщення школи, у 1996 побудовано дитячий садок[1].
До 23 грудня 2016 року — адміністративний центр Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області[3].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Любомльського району, село увійшло до складу Ковельського району[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1124 особи, з яких 547 чоловіків та 577 жінок[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1182 особи[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,16 % |
| російська | 0,59 % |
| білоруська | 0,25 % |
У селі діють:
- загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;
- дитячий садок;
- бібліотека;
- будинок культури;
- фельдшерсько-акушерський пункт;
- кілька магазинів[1].
Вишнівська школа
| |||||||||||
|
|
|
| ||||||||
Перші післявоєнні класи (1950 р.)
|
Приміщення старої школи
|
Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
|
Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
| ||||||||
Перша царська школа у селі Вишнів була створена у 1898 році. Учителем у ній був поручик Камчатського полку. Навчання велося російською і польською мовами. Учні навчалися у 5 пристосованих приміщеннях, які збереглися до 1986 року. Після Другої світової війни школа була початковою.
Станом на 2009 рік у школі навчалося 209 дітей. За час існування закладу освіту здобуло понад 700 осіб[1].
У селі знаходиться дерев'яна церква святих Кузьми і Дем'яна (УПЦ МП), побудована в 1868 році, яка також є пам'яткою архітектури місцевого значення. Охоронний номер — № 207-м.
- Вигера Сергій Михайлович — кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Національного аграрного університету;
- Гай Владислав Вікторович — старший лейтенант Збройних Сил України, командир саперної групи;
- Литвинюк Володимир Феодосійович — завідувач відділення судинної хірургії обласної лікарні, член Європейської асоціації судинних хірургів;
- Мінарченко (Куць) Валентина Миколаївна — доктор біологічних наук, професор;
- Положевець Петро Григорович — головний редактор «Учительской газети» (Москва)[1];
- Сачук Степан Дорофійович — редактор газети «Волинь», заслужений журналіст України, двічі удостоєний премії Національної Спілки журналістів України «Золоте перо», нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня;
- Хасевич Федір — настоятель церкви в роки 2-ї світової війни, брат Ніла Хасевича[8].
-
Вишнів. Вид з водонапірної башти -
Сільський магазин -
Памятник загиблим у німецько-радянській війні -
-
-
Одна з садиб села. Вул. Незалежності, 17 -
Вишнів. Річка Гапа -
-
Середа Ганна Прокопівна (1943 р.)
- ↑ а б в г д «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 27 січня 2012.
- ↑ Карти Google. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 27 січня 2012.
- ↑ Вишнівська сільська рада. Волинська область, Любомльський район. Процитовано 2 травня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/13075/file.pdf
- «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради:
- Районна газета «Радянське життя», № 10, 1989 рік.
- Карти Google [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Ви́шнів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.511
 Населені пункти колишнього Любомльського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Бабаці • Бережці • Біличі • Бірки • Боремщина • Борове • Будники • Вербівка • Вигнанка • Вижгів • Високе • Висоцьк • Вишнів • Вишнівка • Вілька-Підгородненська • Глинянка • Городнє • Гороховище • Гуменці • Гупали • Гуща • Заболоття • Забужжя • Замлиння • Заозерне • Запілля • Застав'є • Зачернеччя • Згорани • Коцюри • Красноволя • Крушинець • Куснища • Ладинь • Лисняки • Локутки • Масловець • Машів • Миловань • Мосир • Мшанець • Новоугрузьке • Нудиже • Олеськ • Підгородне • Підлісся • Полапи • Почапи • Приріччя • Пустинка • Радехів • Римачі • Рівне • Рогові Смоляри • Руда • Сильне • Скиби • Скрипиця • Сокіл • Старовойтове • Столинські Смоляри • Терехи • Хворостів • Черемошна Воля • Чмикос • Чорноплеси • Штунь • Ясне |