Водосховища Донецької області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курахівське водосховище в районі м. Курахове.

Водосховища Донецької області — водосховища, які розташовані на території Донецької області (в адміністративних районах і басейнах річок).

На території Донецької області налічується — 130 водосховищ, загальною площею  — 18186 га, з повним об'ємом — 863,6 млн м³[1].

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Територія Донецької області становить 26,5 тис. км² (4,4 % площі України).

Вона розміщена в межах басейнів Дніпра (28,5 % території області), Дону (р. Сіверський Донець, 30,2 % території області) та річок Приазов'я (41,3 %).

Гідрографічна мережа Донецької області представлена великою річкою Сіверський Донець (довжина в межах області 96 км), а також його притоками — середніми річками — р. Казенний Торець, р. Лугань; річками Приазов'я — р. Кальміус, р. Міус з притокою р. Кринка; річками басейну Дніпра — р. Самара, з притокою р. Вовча, в яку впадає р. Мокрі Яли.

В області функціонує 130 водосховищ, з яких 16 водосховищ (12 %) — об'ємом понад 10 млн м³, серед яких одне — понад 100 млн м³ (Вуглегірське водосховище — 162 млн м³ на р. Лугань, правій притоці Сіверського Дінця). Хімічний склад води водойми–охолоджувача Вуглегірської ТЕС зумовлюється насамперед складом води річок Сіверський Донець і Лугань, з яких відбувається постійне поповнення водойми.

У воді водойми–охолоджувача Вуглегірської ТЕС відзначено значну кількість сульфатів (288−303 мг/дм³) і хлоридів (228−231 мг/дм³), а також деякі перевищення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію, загальної мінералізації, що досить типово для водойм цього регіону України. Але питання якості води водойми-охолоджувача мають підлягати постійному моніторингу.

Цільове призначення водосховищ області — господарсько-побутове та технічне водопостачання, зрошення, енергетика, рибництво, комплексне використання у водному господарстві.

Наявність водосховищ (вдсх) у межах адміністративно-територіальних районів та міст обласного підпорядкування Донецької області[1][ред. | ред. код]

Район, місто Кількість вдсх, шт. Площа вдсх, га Об'єм вдсх — повний, млн м³ Об'єм вдсх — корисний, млн м³ В оренді, шт. В оренді, га
Амвросіївський 6 260 11,9 10,9 4 210
Артемівський 6 280 10,6 9,5 5 250
Великоновосілківський 5 640 14,3 13,3 2 130
Волноваський 7 610 31,6 28,9 7 610
Володарський 6 740 49,6 46,9 4 180
Добропільський 1 60 2,2 2,1 1 60
Костянтинівський 9 1110 43,6 40,0 9 1110
Красноармійський 5 500 20,3 17,6 4 380
Мар'їнський 7 2060 78,6 31,6 6 530
новоазовський 1 870 64,2 59,0 -** -
Олександрівський 13 1260 26,8 25,7 4 190
Першотравневий 3 220 7,6 6,9 3 220
Слов'янський 8 1250 42,2 40,9 2 180
Старобешівський 6 1440 68,9 50,5 4 500
Тельманівський 5 300 12,7 10,9 4 250
Шахтарський 2 540 35,1 33,2 - -
Ясинуватський 4 960 51,4 49,7 3 820
м. Донецьк 6 346 13,6 12,7 1 50
м. Горлівка 2 150 7,8 6,8 1 110
м. Дебальцеве 2 1990 182,5 40,8 - -
м. Докучаєвськ 1 50 1,3 1,0 1 50
м. Єнакієве 3 380 15,9 15,6 2 310
м. Краматорськ 2 110 3,6 3,1 2 110
м. Красний Лиман 10 1020 22,1 22,0 - -
м. Макіївка 8 810 35,4 34,6 2 520
м. Селидове 1 -* 5,1 5,0 - -
м. Харцизьк 1 180 4,7 0,6 1 220
Разом 130 18186 863,6 619,8 72 6990

Примітки: -* — немає даних про площу водосховища;

-* — немає водосховищ, переданих в оренду.

Понад половина (55 %) водосховищ Донецької області знаходяться в оренді, 9 % — на балансі водогосподарських організацій.

Наявність водосховищ (вдсх) у межах основних районів річкових басейнів на території Донецької області[1][ред. | ред. код]

Район річкового басейну Кількість вдсх, шт. Площа вдсх, га Об'єм вдсх — повний, млн м³ Об'єм вдсх — корисний, млн м³ В оренді, шт. В оренді, га
Дніпра, у тому числі 31 5146 174,7 122,8 17 1940
р. Самара 10 1108 21,8 1,1 2 120
Сіверського Дінця, у тому числі 46 6405 334,6 183,3 24 2040
р. Казенний Торець 10 871 25,5 23,2 8 600
Річки Приазов'я, у тому числі 53 6635 354,3 313,7 31 3010
р. Кальміус 21 3216 190,9 163,4 9 900
р. Міус 1 160 12,8 11,9 -* -
Разом 130 18186 863,6 619,8 72 6990

Примітка: * — немає водосховищ, переданих в оренду.

В межах району річкового басейну Дніпра розташовано 24 % водосховищ Донецької області, 35 % — у басейні Сіверського Дінця, 41 % — у басейнах річок Приазов'я.

Наявність водосховищ (вдсх) об'ємом понад 10 млн м³ на території Донецької області[1][ред. | ред. код]

Назва водосховища, річки (басейну) Місцезнаходження вдсх (населений пункт, район) Площа вдсх, га Об'єм вдсх — повний, млн м³ Об'єм вдсх — корисний, млн м³
Карлівське, р. Вовча (р. Самара, р. Дніпро)* с. Карлівка, Ясинуватський 252 10,6 10,2
Верхнє Карлівське, р. Вовча (р. Самара, р. Дніпро) с. Яснобродівка, Ясинуватський 522 24,0 23,0
Курахівське, р. Вовча (р. Самара, р. Дніпро) м. Курахове, Мар'їнський 1532 62,5 17,9
Клебан-Бицьке, р. Клебан-Бик (р. Кривий Торець, р. Казений Торець, р. Сіверський Донець) с. Катеринівка, Костянтинівський 650 27,8 26,2
Миронівське, р. Лугань (р. Сіверський Донець) с. Миронівка, м. Дебальцеве 476 20,5 12,8
Вуглегірське, р. Лугань (р. Сіверський Донець) м. Світлодарськ, м. Дебальцеве 1510 162,0 28,0
Слов'янське — І, р. Сіверський Донець с. Миколаївка, Слов'янський 462 18,8 18,8
Велике Кальміуське, р. Кальміус (Азовське море) с. Яківка, Ясинуватський 136 14,7 14,5
Старобешівське, р. Кальміус (Азовське море) с. Новий Світ, Старобешівський 895 44,0 27,6
Павлопільське, р. Кальміус (Азовське море) с. Павлопіль, Новоазовський 865 64,2 59
Старокримське, р. Кальчик (р. Кальміус, Азовське море) с. Кам'янське, Володарський 503 41,4 39,4
Миколаївське, р. Мокра Волноваха (р. Кальміус, Азовське море) с. Миколаївка, Волноваський 296 18,8 17,1
Вільхівське, р. Вільхова (р. Кринка, р. Міус, Азовське море) с. Зуївка, Шахтарський 381 22,4 21,3
Ханжонківське, р. Кринка (р. Міус, Азовське море) с. Нижня Кринка, м. Макіївка 478 13,9 13,8
Волинцівське, р. Булавинка (р. Кринка, р. Міус, Азовське море) с. Волинцеве, м. Єнакієве 290 12,7 12,7
Грабівське, р. Міус (Азовське море) с. Велика Андріївка, Шахтарський 160 12,8 12,0

Примітка: * — у дужках наведено послідовність впадіння річки, на якій розташовано водосховище, у головну річку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2

Література[ред. | ред. код]

  1. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. — К.: Генеза, 2000. — 456 с.
  2. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
  3. Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. — К.: Ніка-Центр, 2001. — 392 с.