Гай Каніній Ребіл (консул-суфект 37 року)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Каніній Ребіл
Народивсяневідомо
Рим
Помер57
Рим
ПідданствоРимська імперія
Діяльністьполітик
Знання мовлатина
Суспільний станordo senatoriusd
Посадаконсул-суффект
Термін37 рік
ПопередникТіберій Клавдій Нерон Германік
НаступникПублій Ноній Аспренат
РідКанінії
БатькоГай Каніній Ребіл

Гай Каніній Ребіл (лат. Gaius Caninius Rebilus; ? — 57) — державний діяч та правник часів ранньої Римської імперії, консул-суффект 37 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив із заможного плебейського роду Канініїв. Син Гая Канінія Ребіла, консула-суффекта 12 року до н. е. Від батька отримав значні статки, що дозволило здобути гарну освіту і зробити кар'єру. У 37 році став консулом-суффектом разом з Авлом Цециною Петом.

Відповідно до Тацита був значним правником часів Тиберія, Калігули і Клавдія, яких консультував. Також уславився своїми статками. Водночас мав славу людини невисоких моральних якостей. Його згадує Луцій Анней Сенека у трактаті «Про благодіяння». У 57 році наклав на собі руки.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бартошек М. Римское право (Понятие, термины, определения): Пер. с чешск. — М.:Юрид. лит., 1989 — С. 332 (рос.)
  • Тацит, Аннали, XIII 30 (лат.)