Очікує на перевірку

Гаріфулліна Аїда Емілівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аїда Гаріфуліна
тат. Аида Эмил кызы Гарифуллина
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яАида Эмил кызы Гарифуллина
Дата народження30 вересня 1987(1987-09-30) (37 років)
Місце народженняКазань, РРФСР, СРСР
Роки активності2009 — тепер. час
ГромадянствоРосія Росія → Австрія Австрія
Професіїоперна співачка
ОсвітаВіденський університет музики й виконавського мистецтва
Праця в операхВіденська державна опера
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d]
Жанриопера
ЛейблиDecca Records
Нагороди
заслужений артист Росії Заслужений артист Республіки Татарстан
onlyaida.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Аїда Емілівна Гаріфулліна (нар.. 30 вересня 1987 в Казані) — австрійська оперна співачка (сопрано) російсько-татарського походження,  солістка Віденської державної опери,  Член ансамблю Віденської державної опери, Заслужена артистка Татарстану.

Біографія і музична кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася в 1987 році в Казані. Мати Аїди — Ляйля Ільдарівна Гаріфулліна, за спеціальністю диригент хору, директор Центру сучасної музики Софії Губайдуліної, заслужений діяч мистецтв Республіки Татарстан. Мати з дитинства прищеплювала доньці любов до академічного музичного мистецтва, намагалася професійно підтримати її становлення як оперної співачки[1].

У 13 років Аїда виступила в Концертному залі імені П. І. Чайковського (м. Москва) з Державним симфонічним оркестром Республіки Татарстан, у рамках програми «Обдаровані діти Татарстану». Через рік вона стала стипендіатом фонду Федора Шаляпіна «Кращий голос року» в номінації «Академічний вокал».

Навчання

[ред. | ред. код]

У 2005 році Гаріфулліна, отримавши Грант мера Казані на навчання в Німеччині, вступила до Вищої школи музики в Нюрнберзі у клас академічного вокалу професора і ректора цієї школи, тенора Зігфріда Єрузалема. Через два роки вона перейшла до класу професора Клаудії Виска у Віденському університеті музики та виконавського мистецтва, де і закінчила штудію у 2009 році.

У тому ж році силами Віденського університету була поставлена опера Моцарта «Так роблять усі», де Гаріфулліна дебютувала у партії Деспіни. У 2010 році вона взяла участь у Першому міжнародному конкурсі вокалістів імені Мусліма Магомаєва в Москві і стала його лауреатом.

У 2012 році Гаріфулліна виступила на сцені Арена ді Верона в Італії, де відбулася її перша зустріч з Пласідо Домінго. Аїда виконала «Je veux vivre» з опери Шарля Гуно «Ромео і Джульєтта».

У цьому ж році на відкритті Російського дому на XXX Літньої Олімпіади в Лондоні Аїда познайомилася з Валерієм Гергієвим, художнім керівником Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі.

У січні 2013 року Гаріфулліна на запрошення Гергієва дебютувала на сцені Маріїнського театру в ролі Сюзани в опері-буфа Моцарта «Весілля Фігаро». Пізніше до репертуару Аїди були включені ролі Джільди («Ріголетто») та Адіни («Любовний напій»)[2].

Вокальна кар'єра

[ред. | ред. код]

У серпні 2013 року Гаріфулліна знову виступила на сцені Арена ді Верона, але вже як конкурсантка Опералії-2013. Аїда стала володарем Першої премії міжнародного конкурсу оперних співаків Пласідо Домінго Опералія-2013[3][4]. На конкурсі були виконані арії Нанетти («Фальстаф»), Снігуроньки («Снігуронька»), Сюзанни («Весілля Фігаро»), Джульєтта («Монтеккі і Капулетті» Белліні). Після перемоги в Опералії відбувся спільний виступ з Пласідо Домінго на концерті в Пекіні.

З початку сезону 2014/2015 років Аїда Гаріфулліна виступає солісткою Віденської державної опери[5][6].

15 і 16 липня 2014 Аїда дебютувала в ролі Наташі Ростової у прем'єрі Маріїнського театру — опери «Війна і мир» Сергія Прокоф'єва в постановці британського режисера Грема Віка[7]. Прем'єрні покази вистави під керівництвом Валерія Гергієва транслювалися в кінотеатрах Європи[8].

З січня 2015 року у співачки укладений ексклюзивний контракт із звукозаписною компанією Decca Classics.

Репертуар

[ред. | ред. код]

Гала-концерти та почесні виступи

[ред. | ред. код]

У серпні 2011 року Аїда як посол Універсіади виступила на Церемонії закриття XXVI Всесвітніх Студентських Ігор у місті Шеньчжень[9] . У листопаді цього ж року в Центрі сучасної музики С. Губайдуліної в Казані на концерті з нагоди святкування 80-річчя Софії Губайдуліної Аїда виконала в присутності автора її ранній вокальний цикл «Фацелія».

Слідом за цим відбувся спільний концерт з італійським тенором Алессандро Сафіна в Казані[10].

5 грудня 2013 року Аїда заспівала в дуеті з італійським тенором Андреа Бочеллі на благодійному гала-концерті «Девід Фостер і Друзі» в Торонто[11].

30 жовтня 2013 року Гаріфулліна виступила на благодійному концерті Хосе Каррераса і Пласідо Домінго у Великому театрі Росії, виконавши арію Ляуретти і дует Жермона та Віолетти разом з Домінго.

У березні 2014 року Аїда на запрошення Дмитра Хворостовського виступила у двох концертах з циклу «Хворостовський і друзі»[12].

22 травня в Казані відбувся спільний концерт з Пласідо Домінго[13]. Концерт пройшов на найбільшому майданчику Казані «Татнефть-Арена», вмістивши сім з половиною тисяч глядачів[14].

9 червня Гаріфулліна виступила на концерті «Аріранг» в Сеулі, присвяченому миру між Північною та Південною Кореєю[15].

У липні 2013 р. удостоїлася честі як посол Універсіади виконати першу пісню на Церемонії відкриття XXVII Всесвітньої Літньої Універсіади 2013 року в Казані[16]. Також виступила на закритті «Культурної Універсіади» з оркестром Маріїнського театру під керуванням Валерія Гергієва[17].

12 лютого 2015 року Аїда Гаріфулліна виступила на відкритті ювілейного Віденського оперного балу[18].

Нагороди та почесні звання

[ред. | ред. код]
  • Стипендіат премії фонду імені Ф. Шаляпіна «Кращий голос року» в номінації «Академічний вокал» (2001).
  • Лауреат конкурсу вокалістів імені Мусліма Магомаєва (2010).
  • Перша премія міжнародного конкурсу оперних співаків Пласідо Домінго Опералія—2013
  • Заслужена артистка Республіки Татарстан, подяка Президента Республіки Татарстан[19] (2013)
  • Подячна Грамота Президента Республіки Татарстан (2013)
  • Пам'ятна медаль «XXVII Всесвітня літня універсіада 2013 р. в Казані» (2013)
  • Російська Національна музична премія (2015)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Аида Гарифуллина: новая опера России. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 травня 2018.
  2. ↑ Валерий Гергиев нашел Сюзанну и Джильду в Казани. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 21 травня 2018.
  3. ↑ 1tv.ru «Восходящая звезда Аида Гарифуллина победила на самом престижном на планете конкурсе оперных артистов». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2018.
  4. ↑ «Пласидо Доминго держал в руках статуэтку и смотрел на меня…». Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  5. ↑ Аида Гарифуллина — Венская государственная опера. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 21 травня 2018.
  6. ↑ Thicknesse R. . — № January 2015.
  7. ↑ Премьера «Войны и мира» на «Звёздах белых ночей». Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  8. ↑ А Наташа Ростова — родом из Казани. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 21 травня 2018.
  9. ↑ Аида Гарифуллина — Церемония закрытия Универсиады 2011 в г. Шэньчжэнь. Summer Universiade, Shenzhen. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 21 травня 2018.
  10. ↑ Аида Гарифуллина спела с Алессандро Сафина. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 травня 2018.
  11. ↑ Andrea Bocelli & Aida Garifullina — Time To Say Goodbye — David Foster Miracle Gala & Concert 2013
  12. ↑ В Москве состоялся концерт из цикла «Хворостовский и друзья». Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 21 травня 2018.
  13. ↑ Пласидо Доминго выступил в Казани. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  14. ↑ Концерт Пласидо Доминго в Казани прошел при полном аншлаге. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  15. ↑ Концерт «Ариранг» в Сеуле, 2014 г. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 21 травня 2018.
  16. ↑ Аида Гарифуллина: «У меня непередаваемые ощущения от церемонии открытия Универсиады»[недоступне посилання з квітня 2019]
  17. ↑ Фестиваль «Шаляпин. Нуриев. Казань» завершился грандиозным гала-концертом. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 21 травня 2018.
  18. ↑ Аида Гарифуллина покорила главный оперный бал Европы голосом и платьем. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  19. ↑ Аида Гарифуллина получила звание «Заслуженный артист РТ». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 травня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаріфулліна_Аїда_Емілівна&oldid=36108564