Перейти до вмісту

Гергієв Валерій Абісалович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гергієв Валерій Абісалович
Народився2 травня 1953(1953-05-02)[1][2][…] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР → Росія Росія → Нідерланди Нідерланди
Діяльністьдиригент, музичний режисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіVladimir Tsytovichd і Мусін Ілля Олександровичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніНетребко Ганна Юріївна Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМюнхенський філармонічний оркестр, Маріїнський театр, Armenian Philharmonic Orchestrad і Роттердамський філармонічний оркестр Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1977 — тепер. час
Жанркласична музика, опера і симфонічна музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЛариса Гергієва Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 1089813 Редагувати інформацію у Вікіданих

Вале́рій Абіса́лович Ге́ргієв (ос. Гергиты Абисалы фырт Валери, рос. Валерий Абисалович Гергиев, нар. 2 травня 1953(19530502), Москва, РРФСР) — російський диригент осетинського походження, народний артист Росії (1996), народний артист України (2004; у 2024 — позбавлений звання). Герой Праці Російської Федерації (2013).

За деякими даними має громадянство Нідерланців[4][5]. Власник нерухомости (у тому числі незадекларованої), багатьох земельних ділянок в Італії (зокрема, на Площі святого Марка у Венеції), США, бенефіціар комерційних структур[6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Виріс в Орджонікідзе (нині Владикавказ), в Північній Осетії, де навчався в музичному училищі по класах фортепіано і диригування. У 1972–1977 роках вчився в Ленінградській консерваторії, в роки навчання став лауреатом конкурсу ім. Караяна в Берліні та Всесоюзному конкурсі диригентів у Москві.

З 1977 року працював асистентом головного диригента в Ленінградському театрі опери і балету (головним диригентом був Юрій Темірканов).

З 1981 по 1985 рік керував Державним оркестром Вірменії.

В1988 році, після переходу Темірканова в оркестр Ленінградської філармонії, зайняв місце головного диригента Ленінградського оперного театру (нині - Маріїнський). З 1996 року — його художній керівник.

З 2002 року художній керівник Московського пасхального фестивалю.

У 2007-2015  роках — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру[7].

У 2015-2022 роках — головний диригент Мюнхенського філармонійного оркестру[8].

З 2023 року - призначений генеральним директором Великого театру в Москві, залишаючись при цьому очільником Маріїнськго театру[9].

Декан факультету мистецтв Санкт-Петербурзького державного університету (обраний 27 квітня 2010 року Вченою радою СПбДУ).

Голова Всеросійського хорового товариства (обраний 15 лютого 2013 року) [10].

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Має звання Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру, є почесним громадянином міст Владикавказа, Ліона, Тулузи, почесним доктором Санкт-Петербурзького державного університету, почесним професором МГУ ім. М. В. Ломоносова, лауреатом двох державних премій Росії (1993, 1998), багаторазовим лауреатом театральних премій «Золотая маска» (с 1996 по 2000 гг.) і «Золотой софит» (1997, 1998, 2000 и 2003) та інших нагород і премій.

У 2004 році отримав звання Народний артист України.[11] (позбавлени)

10 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня .[12] (позбавлений)

1 травня 2013 року присвоєне звання Героя Праці Російської Федерації — один з перших п'яти нагороджених.[13]

Громадянська позиція і санкції

[ред. | ред. код]

Валерій Гергієв підтримує тісні зв'язки з представниками уряду Росії, а також інших органів влади/політичними елітами та продовжує отримувати від цих зв'язків суттєві ділові та юридичні вигоди.[14] У березні 2014 року публічно підтримав анексію Росією українського Криму та підписав листа до Путіна на підтримку анексії[15][16].

У 2022 відмовився дистанціюватись від підтримки Путіна на вимогу мера Мюнхена[17], через що був звільнений з посади головного диригента Мюнхенського оркестру. З цієї ж причини позбавлений звання члена Шведської королівської музичної академії[18].

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[19]

22 листопада 2024 року позбавлений державних нагород України та інших форм відзначення згідно Указу Президента[20].

13 червня 2025 потрапив у санкційний список Канади щодо осіб, які за даними Фонду боротьби з корупцією підтримували напад Росії на Україну або наживались на війні[21][22].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sumrall H. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123316987 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Команда Навального выпустила расследование о дирижере Валерии Гергиеве. Radio Free Europe / Radio Liberty (рос.). 12 квітня 2022. Архів оригіналу за 21 грудня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
  5. ↑ Самый богатый музыкант и производитель индейки. Что известно о Валерии Гергиеве, которого назначили гендиром Большого театра. msk1.ru - новости Москвы (рос.). 1 грудня 2023. Архів оригіналу за 21 грудня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
  6. ↑ Дирижёр путинской войны [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Алексей Навальный. — 2022. — 12 квітня. (рос.)
  7. ↑ Valery Gergiev | Biography, Conductor, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 4 грудня 2024.
  8. ↑ Valery Gergiev: Munich Philharmonics. web.archive.org. 15 грудня 2021. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2024.
  9. ↑ Sandla, Robert (1 грудня 2023). Update: Valery Gergiev to Lead Bolshoi Theater, in Addition to Mariinsky. Symphony (амер.). Процитовано 27 червня 2026.
  10. ↑ Валерий Гергиев возглавил Всероссийское хоровое общество | РИА Новости. web.archive.org. 5 січня 2016. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 4 грудня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  11. ↑ Указ Президента України від 19.04.2004 № 452/2004 «Про відзначення державними нагородами України діячів культури і мистецтва Російської Федерації». Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 28 грудня 2015.
  12. ↑ Указ Президента України № 383/2006 «Про нагородження В.Гергієва орденом князя Ярослава Мудрого». Президент України. 2006. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 20 лютого 2023.
  13. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 1 мая 2013 года № 427 «О присвоении звания Героя Труда Российской Федерации» [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  14. ↑ ГЕРГІЄВ Валерій Абисалович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 14 березня 2023.
  15. ↑ ГЕРГІЄВ Валерій Абисалович. War & Sanctions (укр.). Процитовано 26 червня 2026.
  16. ↑ Times, David Ng David Ng is a former Company Town reporter for the Los Angeles (12 березня 2014). Putin policy in Crimea backed by Valery Gergiev, other arts figures. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 26 червня 2026.
  17. ↑ Munich Philharmonic dismisses chief conductor Gergiev for Russia stance. Reuters.
  18. ↑ Russian conductor Gergiev expelled from Swedish academy over Ukraine. France 24 (англ.). 13 жовтня 2022. Архів оригіналу за 13 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
  19. ↑ Указ Президента України №726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 19 жовтня 2022. Архів оригіналу за 16 січня 2025. Процитовано 5 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  20. ↑ Указ Президента України №779/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 листопада 2024 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 22 листопада 2024. Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 5 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  21. ↑ Sanctions – Russian invasion of Ukraine. GAC. 4 лютого 2022. Процитовано 17 червня 2025. Canada is imposing sanctions against 45 individuals identified by the Anti-Corruption Foundation who have engaged in activities that support or contribute to abuses in relation to Russia’s full-scale invasion of Ukraine.
  22. ↑ Канада ввела санкции против бывшей жены Путина Людмилы, его племянника Михаила Шеломова, дочери Ельцина Татьяны Юмашевой и Анатолия Чубайса. Meduza (рос.). 17 червня 2025. Процитовано 17 червня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гергієв_Валерій_Абісалович&oldid=48312805