Гемма Фрізіус
Гемма Фрізіус | |
---|---|
фриз. Jemme Reinierszoon[1] | |
Ім'я при народженні | нід. Regnier Gemma[2] |
Народився | 8 грудня 1508[2][3][4] Доккюм, Сімнадцять провінцій[5][2] |
Помер | 25 травня 1555[2][6][…] (46 років) Левен, Іспанські Нідерланди[5][2] ·ниркова недостатність |
Країна | Сімнадцять провінцій |
Діяльність | математик, лікар, картограф, викладач університету, виробник інструментів, астроном, globe maker |
Alma mater | Лувенський католицький університет (1536)[7][8][1] |
Заклад | Лувенський католицький університет[8] |
Посада | професор[d][5] |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Вчителі | Franciscus Monachusd і Pierre de Corted[7] |
Аспіранти, докторанти | Андреас Везалій[7] Герард Меркатор[7] Джон Ді[7] Johannes Stadiusd[7] |
Діти | Cornelius Gemmad[5] |
Гемма Фрізіус у Вікісховищі |
Гемма Фрісіус ([ˈfrɪziəs]; уроджений Гемма Рейнерсзон;[9]; (8 грудня 1508, Доккюм, Сімнадцять провінцій — 25 травня 1555, Левен, Іспанські Нідерланди) — нідерландський лікар, математик, картограф, філософ, гравер, майстер астрономічних інструментів та автор глобуса Землі. Застосував прикладну математику для геодезії та навігації. Метеоритний кратер Гемма-Фрізій на Місяці названо на його честь. Разом із Герардом Меркатором та Абрагамом Ортеліусом Фрісіуса вважають одним із засновників нідерландської школи картографії. Він значною мірою допоміг закласти основи золотого віку нідерландської картографії (приблизно 1570–1670-ті роки).
Фрізіус народився 1508 року в Доккумі, Фрисландія (сучасні Нідерланди), у бідній родині. Після смерті батьків ще дитиною переїхав до Гронінгена, а пізніше навчався в Льовенському університеті (Лувен), Бельгія, починаючи з 1525 року. Він отримав ступінь доктора медичних наук у 1536 році і залишився працювати на медичному факультеті Левена до кінця свого життя, де, крім медицини, також викладав математику, астрономію та географію. Його старший син, Корнелій Гемма, відредагував посмертний том його праці та продовжив працювати з астрономічними моделями Птолемея.
Одним із його найвпливовіших вчителів у Льовені був Франциск Монах, який близько 1527 року створив знаменитий глобус у співпраці з левенським ювеліром Гаспаром ван дер Гейденом[10] . Під керівництвом Монаха та за технічної допомоги Ван дер Гейдена Фрізіус створив майстерню з виробництва глобусів Землі та астрономічних інструментів, якість і точність яких визнали сучасні йому астрономи, зокрема, Тихо Браге. Особливу популярність мав глобус Землі 1536 року та глобус 1537 року. На першому з них Фрізіус описаний як автор за технічної допомоги Ван дер Гейдена та гравюри Герарда Меркатора, який був учнем Фрізіуса на той час. Співавтором другого глобуса став Меркатор.
У 1533 році він вперше описав метод тріангуляції, який досі використовується в геодезії (див. схему). Встановив принципи географічної довготи. Наприклад, у цьому випадку, міста Брюссель та Антверпен, а також інші міста, наприклад Мідделбург, Гент тощо можна знайти, взявши напрямок за компасом від кожного кінця географічної довготи та накресливши місця перетину цих двох напрямків. Це була лише теоретична презентація концепції — через топографічні обмеження побачити Мідделбург неможливо ні з Брюсселя, ні з Антверпена. Однак, вчений незабаром став відомим у інших країнах Європи.
Двадцять років потому, приблизно в 1553 році, він був першим, хто описав, як можна використовувати морський хронометр для визначення довготи.[11] Жан-Батист Морен (1583—1656) не вірив, що метод Фрізіуса для обчислення довготи спрацює, зауваживши: «Я не знаю, чи вдасться Дияволу створити вимірювач довготи, але це безглуздя для людини намагатися».[12] Минуло два століття, перш ніж Джон Гаррісон створив досить точний годинник.
Фрізіус створив або вдосконалив багато астрономічних інструментів, у тому числі посох Якова, астролябію та астрономічні кільця (також відомі як «кільця Гемми»). Серед його учнів були Герардус Меркатор (який став його колегою), Йоганнес Стадіус, Джон Ді, Андреас Везалій та Ремберт Додунс .
Фрізіус помер 1555 року в Левені на 47-му році життя. Згідно з інформацією його сина Корнеліуса, Гемма помер від каменів у нирках, від яких він страждав щонайменше 7 попередніх років.
На честь Гемма Фрізіуса названо місячний кратер . Гуалтерус Арсеній, виробник наукових приладів XVI століття, був його племінником.
- Cosmographia (1529) Петера Апіана, примітки Гемми Фрізіуса.
- Принципи астрономії та космографії (1530)
- De usu globi (1530)
- Libellus de locorum describendorum ratione (1533)
- Arithmeticae practicae methodus facilis (Антверпен,[13] 1540)
- De annuli astronomici usu[14] (1540)
- De radio astronomico et geometrico (1545)
- Католицький астролябій (1556)
-
Сторінка з «Космографії
-
Обкладинка книги «Легкий метод практичної арифметики»
-
Carta Cosmographica, 1544
На честь Гемми Фрізіуса названо мис Фрізіус на Південних Шетландських островах в Антарктиді.
- ↑ а б https://books.google.cat/books?id=y0yDeNFZOT4C&pg=PA115 — С. 115.
- ↑ а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #111548993 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г ECARTICO
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б https://books.google.cat/books?id=4bvOEAAAQBAJ&pg=PA158 — С. 158.
- ↑ У виданні «Космографії» Петера Апіана 1533 року він згадувався як Джемме Рейнерш.
- ↑ There is no English biography of Van der Heyden (or Gaspar a Myrica c1496—c1549) but he has an entry in the Dutch Nationaal Biografisch Woordenboek.
- ↑ Pogo, A. (1 лютого 1935). Gemma Frisius, His Method of Determining Differences of Longitude by Transporting Timepieces (1530), and His Treatise on Triangulation (1533). Isis. 22 (2): 469—506. doi:10.1086/346920. ISSN 0021-1753.
- ↑ Longitude1. Groups.dcs.st-and.ac.uk. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 19 березня 2013.
- ↑ Smith, David Eugene (1 липня 1917). Medicine and Mathematics in the Sixteenth Century. Ann Med Hist. 1 (2): 125—140. OCLC 12650954. PMC 7927718. PMID 33943138. (here cited p. 130).
- ↑ Usus annuli astronomici - Rainer Gemma Frisius. 1548. Процитовано 19 березня 2013.
annuli astronomici.
- N. Haasbroek: Gemma Frisius, Tycho Brahe and Snellius and their triangulations. Delft 1968.
- Robert Haardt: The globe of Gemma Frisius. Imago mundi, Bd. 9, 1952.
- W. Karrow: Mapmakers of the Sixteenth Century and Their Maps. Chicago 1993.
- G. Kish: Medicina, mensura, mathematica: The Life and Works of Gemma Frisius. Minneapolis 1967, sowie sein Artikel in Dictionary of Scientific Biography
- A. Pogo: Gemma Frisius, his method of determining longitude. In: Isis. Bd. 22, 1935, S. 469—485.
- Moritz Cantor. Gemma-Frisius, Rainer // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1878, Band 8, S. 555 f.
- O'Connor, John J.; Robertson, Edmund F., «Regnier Gemma Frisius», Архів історії математики Мактьютор, Університет Сент-Ендрюса
- Gemma (Jemme Reinerszoon) Frisius у проєкті «Математична генеалогія»
- Description of the Camera Obscura в 1544 році
- Arithmeticae practicae methodus facilis Від John Davis Batchelder Collection у відділі рідкісної книги та спеціальної колекції Бібліотеки Конгресу США