Давид (Мікеланджело)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давид
нім. David
англ. David[1]
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Замовник: Wool Guildd
Час створення: 15011504
Розміри: 5,17 м
Висота: 434 см
Ширина: 199 см
Матеріал: Мармур
Жанр: скульптура
Зберігається: Флоренція, Італія
Музей: Музей мистецтв / Галерея Академії (Galleria dell'Accademia)
CMNS: Давид у Вікісховищі
Давид роботи Мікеланджело в галереї Академії витончених мистецтв у Флоренції.

«Дави́д» (італ. David) — мармурова статуя роботи італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті, вперше представлена ​​флорентійської публіці на площі Синьйорії[а] 8 вересня 1504 року. З тих пір п'ятиметрова статуя стала сприйматися як символ Флорентійської республіки і одна з вершин не тільки мистецтва Відродження, а й людського генія в цілому. На даний момент оригінал статуї знаходиться в Академії витончених мистецтв у Флоренції.

Історія[ред. | ред. код]

За кілька десятиліть до створення статуї, поблизу Каррари було добуто велику мармурову брилу. Цей блок протягом тривалого часу зберігався у церкві Санта-Марія-дель-Фйоре, і був призначений для створення скульптури, присвяченої біблійному герою Давидові.

Роботи зі створення скульптури розпочалися 16 серпня 1500 року[5], коли старшина цеху вовнярів, якому належала брила, вирішив передати її Мікеланджело. Брила була складною для обробки через те, що до нього з брилою пробували працювати також Агостіно ді Дуччо та Антоніо Росселліно[6].

Статуя не призначена для кругового огляду, зображує оголеного Давида, зосередженого на майбутній сутичці з Голіафом. У цьому сюжеті складалися іконографічні нововведення, оскільки Вероккьо, Донателло та інші попередники Мікеланджело воліли зображувати Давида в момент торжества після перемоги над гігантом.

Юнак готується до бою з переважаючим його за силою ворогом. Він спокійний і зосереджений, але м'язи його напружені. Брови грізно зрушені, в них читається щось страхітливе. Через ліве плече він перекинув пращу, нижній кінчик якої підхоплює його права рука. Вільна поза героя - класичний приклад контрапоста - вже готує смертоносний рух.

Зберігання[ред. | ред. код]

У 1991 році нижня частина статуї була пошкоджена неврівноваженою особою з молотком[7]. Зразки мармуру, отримані ученими через цей інцидент, дозволили визначити місце його видобутку. Виявилось, що цей мармур містить багато мікроскопічних отворів, через що його стан погіршується швидше, порівняно з іншими видами мармуру. Тому з 2003 по 2004 роки було проведено перше велике очищення статуї з 1843 року. Деякі фахівці виступали проти очищення водою, побоюючись подальшого погіршення. Реставрація пам'ятника була проведена під керівництвом доктора Франка Фалетті[8].

У 2008 році з метою кращого збереження мармуру було запропоновано ізолювати статую від впливу вібрацій, спричинених кроками туристів в Галереї Академії у Флоренції[9].

Примітки[ред. | ред. код]

а. ^ Рішення про розташування приймала спеціальна комісія, до якої входило 30 флорентійських громадян, серед яких було багато митців, зокрема Леонардо да Вінчі та Сандро Ботічеллі

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Make Lists, Not War — 2013.
  2. а б https://www.galleriaaccademiafirenze.it/opere/david/
  3. https://accademia.stanford.edu/mich/more-david/more-david.html
  4. https://muzeodrome.substack.com/p/la-reproductibilite-technique-de
  5. И. Смирнова. искусство/Микеланджело Буонарроти/ Европейское исскуство на Яндекс словарях. Процитовано 4 лютого 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. «Давид» Микеланджело — шедевр Итальянского Возрождения. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 4 лютого 2012.
  7. Cowell, Alan. «Michelangelo's David Is Damaged» [Архівовано 11 лютого 2009 у Wayback Machine.]. New York Times, 1991-09-15. Retrieved on 2008-05-23.
  8. Eric Scigliano. «Inglorious Restorations. Destroying Old Masterpieces in Order to Save Them.» Harper's Magazine. August 2005, 61-68.
  9. Michelangelo's David 'may crack' [Архівовано 13 липня 2017 у Wayback Machine.]. BBC News, 2008-09-19. Retrieved on 2008-09-19.

Джерела[ред. | ред. код]