Джаїш-е-Мухаммад
| Джаїш-е-Мухаммад | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1998 |
|---|---|
| Визнається терористичною організацією за версією | США[1], Індія, Австралія, Канада, Велика Британія, ОАЕ, Організація Об’єднаних Націй, Бразилія, Росія, КНР і ПАР |
| Засновник | Masood Azhard |
| Розташування штаб-квартири | Бахавалпур |
Джаїш-е-Мухаммад, скор. ДжеМ (урду جيش محمد букв. «Армія Мухаммеда») — ісламістська терористична організація в Кашмірі (Індія).[2] Головною метою організації є відділення Кашміру від Індії. Джаїш-е-Мухаммад провела кілька атак, в основному в індійському штаті Джамму і Кашмір[3][4].
Організація визнана терористичною в Пакистані (з 2002 року)[5], Австралії, Канаді, Індії, ОАЕ, Великій Британії, США та Організацією Об'єднаних Націй.
Історія[ред. | ред. код]
За даними Міжвідомчої розвідки Пакистану (МРП), Джаїш-е-Мухаммад була створена[коли?] Людьми, пов'язаними з організацією Харкат аль-Муджахидін " .[6]. Членами Джаїш-е-Мухаммад в основному є колишні члени Харкат аль-Муджахидін, пов'язані з афганськими та пакистанськими талібами й аль-Каїдою. Члени Джаїш-е-Мухаммад тренуються в афганських таборах аль-Каїди.[7][2][8]. Більшість членів Харкат аль-Муджахидін перейшли в ДжеМ через недостатнє фінансування.
У грудні 1999 року, терористи захопили літак Indian Airlines, який повинен був летіти з Катманду в Делі, і перенаправили його в Кандагар, де він перебував під наглядом афганських талібів і пакистанських посадових осіб, дислокованих в аеропорту. Після того, як вони перерізали горло пасажиру, індійський уряд погодився на їх вимоги та випустив Маулана Масуда Азхара, Ахмеда Омара Саїда Шейха, Муштак Ахмеда Заргара і трьох членів Харкат аль-Муджахидін, раніше ув'язнених в Індії[9]. Звільнених в'язнів супроводжували співробітники МРП[6], а Масуд Азхар був обраний головою нової групи Джаїш-е-Мухаммад.[10]
Уряд Індії звинуватило Джаїш-е-Мухаммад в причетності до атаки на Індійський парламент у 2001 році.
У січні 2002 року уряд Президента Первеза Мушаррафа заборонив угруповання; у відповідь ДжеМ змінила свою назву на Хадд уль-Іслам[2]. У грудні 2002 року чотири члени ДжеМ були захоплені індійською владою і віддані суду. Усі четверо були визнані винними, а один з обвинувачених, Афзал Гуру був засуджений до смертної кари.
Після захоплення Афганістану талібами багато кадрів ДДМ було звільнено, ДДМ і таліби провели зустрічі, і ДДМ було запевнено у повній підтримці його діяльності в Індії. 27 жовтня 2021 року газета "Hindustan Times" повідомила, що лідер ДДМ Масуд Ажар зустрівся з лідерами талібів, в тому числі з муллою Барадаром, в Хандарі наприкінці серпня 2021 року, просячи їх про допомогу в боротьбі за Кашмір.[11]
Теракти[ред. | ред. код]
- ТУ 2001 році спільно з Лашкар-Тайба, угруповання скоїло напад на Індійський парламент[en] в Нью-Делі[2].
- ДжеМ підозрюють у вбивстві американського журналіста Деніела Перла в Карачі[3][5].
- У 2008 році запобігли можливій змові з метою вибуху синагоги в Нью-Йорку, а також спроби збити ракетами Стінгер військові літаки в США[12].
- Члени угруповання підозрюються у проведенні на початку січня 2016 року теракту в Патханкот[13][14].
- 19 лютого 2019 року в окрузі Пулвама на шосе Джамму — Срінагар терорист-смертник на автомобілі з вибухівкою врізався в автобус, що перевозив індійських поліціянтів, внаслідок чого 40 поліціянтів загинули. Джаїш-е-Мухаммад взяла на себе відповідальність за цей теракт[15]. Дана акція призвела до ескалації індо-пакистанського конфлікту.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.state.gov/j/ct/rls/other/des/123085.htm
- ↑ а б в г Cronin, Audrey Kurth; Huda Aden; Adam Frost; Benjamin Jones. Foreign Terrorist Organizations // CRS Report for Congress. — Washington, D.C. : Congressional Research Service, 2004. — Число 6. — 2. — С. 40—43. Архівовано з джерела 4 березня 2009. Процитовано 2009-12-02.
- ↑ а б Jaish-e-Mohammad: A profile, BBC News, 6 лютого 2002, архів оригіналу за 28 квітня 2022, процитовано 2 грудня 2009
- ↑ Attack May Spoil Kashmir Summit. spacewar.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ а б Terror group builds big base under Pakistani officials' noses. McClatchy. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ а б C. Christine Fair, Bringing back the Dead: Why Pakistan Used the Jaishe-Mohammad to Attack an Indian Airbase // Huffington Post, 12 January 2016
- ↑ Popovic, 2016, с. 921, 925, 926.
- ↑ Sanskar Shrivastava (10 березня 2011). JeM top commander killed in encounter in Kashmir. World Reporter. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Jaffrelot, 2015, с. 520.
- ↑ Barzilai, Yaniv (2014), 102 Days of War: How Osama bin Laden, al Qaeda & the Taliban Survived 2001, Potomac Books, Inc., с. 97–, ISBN 978-1-61234-533-8, архів оригіналу за 5 липня 2021, процитовано 23 березня 2021
- ↑ Pandey, Devesh K. (26 серпня 2021). JeM planning attacks in India, say reports. The Hindu (en-IN) . ISSN 0971-751X. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ US men charged over synagogue plot. Al Jazeera. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ Pathankot attack: First terrorist was killed while he was climbing 10 meter high wall. The Indian Express. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 2 січня 2016.
- ↑ NIA registers case in Pathankot terror strike [Архівовано 5 липня 2021 у Wayback Machine.] rediff.com
- ↑ Pulwama Attack 2019, everything about J&K terror attack on CRPF by terrorist Adil Ahmed Dar, Jaish-eMohammad [Архівовано 18 лютого 2019 у Wayback Machine.], India Today, 16 February 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Fair, C. Christine (25 квітня 2014), Fighting to the End: The Pakistan Armys Way of War, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-989271-6, архів оригіналу за 7 березня 2021, процитовано 23 березня 2021
- Jaffrelot, Christophe (2015), The Pakistan Paradox: Instability and Resilience, Oxford University Press, с. 520–, ISBN 978-0-19-023518-5, архів оригіналу за 18 серпня 2020, процитовано 23 березня 2021
- Popovic, Milos (2016), The Perils of Weak Organization: Explaining Loyalty and Defection of Militant Organizations toward Pakistan, Studies in Conflict & Terrorism, 38 (11), doi:10.1080/1057610X.2015.1063838
- Foreign Terrorist Organizations (FTOs), United States Department of State[недоступне посилання з 01.12.2009]
- Moore, John (2001). The evolution of Islamic Terrorism: An Overview. Frontline: Target America. PBS Online and WGBH/Frontline. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 грудня 2009.
